Є. Гуцало « Лось» 1. Що розбудило лося:
А страшний кашель Б різкуватий звук
В злива Г тихі кроки
2. Роги лося нагадували:
А низькорослий кущ Б гострі мечі
В гіллясте дерево Г блискавки
3. Лось був:
А молодий і стрімкий Б молодий і боязливий
В старий і боязливий Г старий і бувалий
4. Звідки лось потрапив у заповідник:
А з цирку Б з розплідника
В з тайги Г з лісового господарства
5. Недуже тріщання пробудило в ньому:
А неясний страх Б бажання поїсти
В бажання скупатися в річці Г бажання спати далі
6. Лось припав до землі, прислухаючись до …
А весни Б літа В тепла Г гудіння
7. Куди попрямував лось:
А на улюблену галявину Б на лісову дорогу
В до озера Г до лісника
8. Лось сподівався побачити:
А перші квіти Б схід сонця
В маленьких хлопчиків Г стіг сіна
9. Навіщо лось пішов до річки:
А скупатися Б напитися води
В помилуватися природою Г побігати вздовж берега
10. Коли відбувалися події в оповіданні:
А влітку Б восени
В взимку Г навесні
11. Що сталося з лосем на річці біля ополонки:
А ополонка замерзла Б зустрів іншого лося
В провалився в ополонку Г ліг відпочити
12. Якою стала вода в ополонці:
А закров'янилася Б теплою
В мутною Г прозорою
13. Про яку подію згадав лось, намагаючись вибратися з ополонки:
А про дитинство
Б про переїзд у заповідник
В про вовчу зграю, яка його переслідувала у чорному бору
Г про дружбу з мисливцями
14. Хто вийшов з лісу:
А дві дівчинки Б два хлопчики
В старий дід Г мисливець
15. Про що подумав менший « гриб-підберезник», коли поглянув на
ополонку:
А собака купається Б лось купається
В дядько купається Г вовк купається
16. Що робив старший брат, щоб до лосю:
А тягнув лося за роги Б прорубував сокирою хід до берега
В стояв нерухомо В побіг за до в село
17. На що спочатку не звернули уваги хлопці:
А на захід сонця Б на мертву тишу
В на постріл Г на лося
18. Хто вистрілив у лося:
А дядько Шпичак Б невідомий мисливець
В дядько Підберезник Г батько хлопчиків
19. У що не могли повірити діти:
А у те, що лось втік Б у те, що дядько міг вистрілити
В у те, що у лося є роги Г у те, що лось мертвий
20. Як хотів дядько підкупити хлопців:
А подарувати їм ратиці лося Б подарувати м'ясо й роги
В заплатити гроші Г віддати цілого лося
21. Куди подалися діти:
А у заповідник, щоб заявити охороні Б додому до батьків
В у поліцію Г на базар
22. Про що мріяв дядько, коли діти пішли в заповідник:
А про смажене м'ясо Б про теплу хату
В про те, щоб лось ожив Г про те, щоб хлопці повернулись
23. Чий це опис? Кругленький, як підпалок, з підпалкуватим, добре
випеченим обличчям.
А старший брат В молодший брат
Б гніда конячина Г дядько Шпичак
24. Дати відповідь на запитання: Чого навчає твір “Лось”?
ответ: Тема “Щука”: зображення суду (його несправедливість і залежність від панівних класів ) над Щукою, яка здійснювала різноманітну шкоду в ставку його жителям і отримала вирок шповернутися знову в річку.
Ідея “Щука”: засудження дій судочинства, їхня легковажніст , безглуздість , а через образ Лисиці – підступності, хитрості, хабарництва. Основна думка: «Як не мудрують, а правди ніде Кінців не можна поховати …».
Мораль “Щука”: Судді зобов’язані діяти відповідно до законодавства, а не підтримувати зацікавлену особу ( Лисицю). Глібов засуджує хабарництво, несправедливість, лицемірство.
Герої байки “Щука”: судді — два Осли, Шкапа, два Цапи; Щука, Лисичка, автор.
Жанр : казка
Основна думка: "Як не мудруй, а правди ніде діти. Кінців не можна поховать...". Судді зобов'язані діяти відповідно до законодавства, а непідтримувати зацікавлену особу (Лисицю).
Художні засоби: алегорія (Щука, Лисиця, судді Осли, два Цапа)
Пестливі слова: мокренькі, стареньких, частенько, темненько.
Объяснение: надіюсь що змогла тобі до АБРАЩАЙСЯ♡ ^-^ ♡
А його сучасник, перекладач Біблії латинською мовою — Ієронім — вживав вислів «божественна бібліотека», бо ж складається Біблія з різних за формою та змістом релігійних та світських творів — окремих книг: 50 із них входять до Старого Завіту, а 27 — до Нового. Маємо на увазі канонічну Біблію. У протестантів Старий Завіт складається з 39 книг, у католиків — із 47, у православних — із 50. Книги ці виникли в різний час і відрізняються одна від одної. Творили їх представники шістдесяти поколінь.
Автори Біблії, а було їх більше сорока, займали різне соціальне становище. Так, Мойсей був вихований у знатній єгипетській сім’ї. Петро був рибалкою, Соломон — царем, Матвій — митником, Павло — рабином. А нещодавно з’явилась версія, що частина Старого Завіту написана жінкою — 40-літньою аристократкою, що була придворною дамою царя Соломона.
Створювалися Біблійні книги на трьох континентах: в Азії, Африці та Європі. І на трьох мовах: давньоєврейській, арамейській, грецькій. Де тільки не створювалися книги Біблії! Мойсей писав перші п’ять книг (так зване П’ятикнижжя Мойсеєве) у пустелі, Єремія писав у в’язниці. Лука — під час подорожей, Іоанн — на острові Патмос, а деякі автори писали під час військових походів. Так, під час війни була написана частина книг Давида, а книги Соломона писалися у мирний час. І створювалися книги Біблії у XII ст. до н. е. — II ст. н. е.
В основі поділу — народження Ісуса Христа на Землі. До Старого Завіту входять книги, запозичені християнами в іудаїзму.
У перших п’яти книгах Старого Завіту (Буття, Вихід, Левит, Числа, Второзаконня) розповідається про створення світу й людини, про рай, потоп, обрання Богом єврейського народу як народу Божого. Тут розповідається про найдавнішу історію єврейського народу. Другу частину Старого Завіту становлять історичні книги: Ісуса Павина (так звана Книга Єгошуї), Суддів; Книги Рут, дві Самуїлові Книги, дві Книги царів, дві Книги хронік. Книги Ездри, Неемії та Естер.
У цих історичних книгах знайшла продовження розповідь про історичні долі єврейського народу. Третя частина Старого Завіту складається з книг повчально-поетичного характеру — Йова, Псалмів (Псалтиря), Приповістей Соломонових, Екклезіястової. Пісні над піснями. Останню частину Старого Завіту становлять Книги пророцтв — Книги великих пророків (Ісаї, Єремії та Єзекіїля) та Книги малих пророків (Даниїла, Осії, Йоіла, Амоса, Овдія, Йони, Михея, Наума, Авакума, Софонії, Огія, Захарія, Малахії).
У книгах Старого Завіту багато сюжетів, що стали популярними у світовій літературі, образо-творчому мистецтві. Пригадаймо знамениті твори діячів Відродження: Рафаеля, Мікеланджело, Леонардо да Вінчі, Рем-брандта, Веласкеса, Мурільйо, Боттічеллі, Тіціана, Тінторетто, Веронезе, Дюрера. Звернімось і до знаменитої серії малюнків Т. Шевченка «Притча про блудного сина», картини «Явлення Христа народу» С. Іванова. Послухаймо музику на церковні псалми Д. Бортнянського, П. Чайковського чи Д. Верді... Подумаймо, чому український Сократ, Григорій Сковорода назвав Біблію своєю «возлюбленою невъстою», підкресливши, що саме в духовному «шлюбі» з Книгою книг і народилися найкращі його твори.
Можливо, розгадка притягальної сили Святого Письма криється й у словах Григорія Сковороди про те, що Біблія сильна не так історіями, в ній розказаними, як духовним змістом, що ті історії наповнює. Як тут не згадати даних Богом народові на горі Сінай заповідей: «Шануй батька свого і матір свою — довго житимеш на землі», «Не вбивай!», «Не кради!», «Не свідчи неправдиво проти ближнього свого!» та ін.
Отже, Старий Завіт побудовано за чітко продуманою структурою, що надає йому властивостей універсальної книги. Новий Завіт є самостійним художнім явищем, недаремно його часто видають окремою книжкою. До Нового Завіту всі християнські церкви (за винятком Ефіопської та Коптської) зараховують 27 книг.
Складається Новий Завіт з чотирьох Євангелій (від св. Матвія, св. Марка, св. Луки, св. Івана); з однієї історичної книги «Дії святих апостолів»; з 21 послання апостолів та Апокаліпсиса, або Одкровення Іоанна Богослова. В Євангеліях описано життя Ісуса Христа, його вчення. Саме слово «євангеліє» означає «добра звістка». Книги Нового Завіту оформились остаточно в єдине ціле у II ст. н. е., а канонізував їх (остаточно ствердив) Лаодикійський церковний собор 364 р.
Пророк Іоанн Богослов передрікав майбутню долю світу, пришестя Христа, Страшний суд, зображував райське життя, яке чекало на праведних віруючих. У вступі до Апокаліпсиса Христос звертається до семи християнських церков. Пророк же говорить про книгу, яку він бачить за сімома печатями. Ангел знімає їх одну за одною, і після кожного зняття печаті на землю приходить нещастя. Потім з’являються сім ангелів з трубами. Після звуку кожної труби на землі коїться лихо.