Кирило Тур «Добрий він, і душа щира, козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника. Да вже без юродства в їх не буває» «…був здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадало за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а чорні, густі брови аж геть піднялись над тими очима, і — враг його знає — глянеш раз: здається, супиться, глянеш удруге: моргне довгим усом так, наче зараз і підніме тебе на сміх. Портрет і зовнішність:
- «здоровенний козарлюга»;
- очі «так і грають», «враг його знає — глянеш раз: здається, супиться, глянеш удруге: моргне довгим усом так, наче зараз і підніме тебе на сміх»;
- випадки ігнорування законів Січі (викрадення нареченої гетьмана);
-діє за покликом серця;
-почуття власної гідності.
Г. Соціальне у характеристиці героя:
- батько — запорожець, мати і сестра — звичайні селяни;
- заперечує патріотичні почуття в самому собі, але вчинки запорожця свідчать про прямо протилежне;
- зневажає щоденний побут, родинний затишок.
Д. Джерела створення образу:
-химерний козак Мамай;
- перекази про характерництво запорожців;
- героїчні мотиви народних дум;
-пісні про волелюбних представників козацтва.
Е. Казкові якості, притаманні герою:
- вміння заворожити двері й людей;
- здатний утекти із замкненого приміщення.
Є. Мова персонажа:
- говорить «загадками»;
- пересипає її приказками, прислів’ями, пісенними зворотами;
-містить уривки з пісень і дум.
2.1.3. Цитатна характеристика.
- «Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись вперше вгору, спадало за ухо, як кінська грива; уси довгі униз позакручувані, аж на жупан
ізвисали; очі так і грають, а чорнії, густії брови аж геть піднялись над тими очима». Я. Сомко про Кирила:
-«Низовці зледащіли після Хмельницького, а все-таки між ними єсть люди драгоціннії. От хоч би й отсей Кирило Тур. Не раз він мені ставав у великій пригоді. Добрий він, і душа щира, козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника. Да вже без юродства в їх не буває.». «Я знаю, що він шаблею ворога лучче, ніж язиком». М. Черевань про Тура:
-«Душа, а не запорожець!» Кредо Тура:
- «Честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала».
- «Наша мати — війна з бусурманами, наша сестра — гостра шаблюка!.. Запорожця господь створив не для запічка!»
Портрет і зовнішність:
- «здоровенний козарлюга»;
- очі «так і грають», «враг його знає — глянеш раз: здається, супиться, глянеш удруге: моргне довгим усом так, наче зараз і підніме тебе на сміх»;
- кремезна постать з розкішними вусами;
-широка, буйна натура прагне простору, незвичайних пригод, одчайдушних вчинків.
Б. Риси характеру і вдачі:
- відвага і волелюбність;
- сильний, енергійний, незламний;
- ярий захисник запорозької честі;
-поважне ставлення до гетьмана;
-високе благородство і щирість;
-мужність під час кари киями;
- здатний до самопожертви;
- запорозька рівність і безкорисливість;
- добрий товариш і побратим;
- химерний запорожець;
- зневага до буденного життя;
- меткий розум;
-глибока релігійність.
В. Поведінка:
- іноді зухвале ставлення до інших;
- непередбачувана, часто нелогічна;
- випадки ігнорування законів Січі (викрадення нареченої гетьмана);
-діє за покликом серця;
-почуття власної гідності.
Г. Соціальне у характеристиці героя:
- батько — запорожець, мати і сестра — звичайні селяни;
- заперечує патріотичні почуття в самому собі, але вчинки запорожця свідчать про прямо протилежне;
- зневажає щоденний побут, родинний затишок.
Д. Джерела створення образу:
-химерний козак Мамай;
- перекази про характерництво запорожців;
- героїчні мотиви народних дум;
-пісні про волелюбних представників козацтва.
Е. Казкові якості, притаманні герою:
- вміння заворожити двері й людей;
- здатний утекти із замкненого приміщення.
Є. Мова персонажа:
- говорить «загадками»;
- пересипає її приказками, прислів’ями, пісенними зворотами;
-містить уривки з пісень і дум.
2.1.3. Цитатна характеристика.
- «Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись вперше вгору, спадало за ухо, як кінська грива; уси довгі униз позакручувані, аж на жупан
ізвисали; очі так і грають, а чорнії, густії брови аж геть піднялись над тими очима». Я. Сомко про Кирила:
-«Низовці зледащіли після Хмельницького, а все-таки між ними єсть люди драгоціннії. От хоч би й отсей Кирило Тур. Не раз він мені ставав у великій пригоді. Добрий він, і душа щира, козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника. Да вже без юродства в їх не буває.». «Я знаю, що він шаблею ворога лучче, ніж язиком». М. Черевань про Тура:
-«Душа, а не запорожець!» Кредо Тура:
- «Честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала».
- «Наша мати — війна з бусурманами, наша сестра — гостра шаблюка!.. Запорожця господь створив не для запічка!»