Головний герой комедії, Герасим Калитка, мріє скупити всю землю навкруги. За три тисячі карбованців він купує сто тисяч фальшивих, бо купував він їх у такого ж шахрая, як і сам. Довідавшись про обдурення, Герасим намагається покінчити життя самогубством, та Копач випадково врятовує його. «Ха-ха-ха!... Сто тисяч! Обкрали... Ограбили... Нащо ви мене зняли з верьовки? Краще смерть, ніж така потеря!» — ридаючи, каже Герасим Калитка Копачу. Зажерливий і користолюбний, він не зміг перенести такого шахрайства по відношенню до себе. Такі його вислови: «бери і в свого, і в чужого», «гроші всьому голова» яскраво свідчать про це. Трагікомізм його становища наводить на думку, що такі життєві конфлікти були типовими для капіталістичного світу.
Сюжет повісті побудований на найгострішому конфлікті тогочасного життя між кріпаками й кріпосниками. У творі протиставляються два світи – поневолених і поневолювачів, які існували поряд, але ніколи не зближувалися. Важка праця кріпаків контрастує з неробством, паразитичним існуванням панства; людяність, душевна доброта селян з жорстокістю, свавіллям кріпосників; кохання Прокопа та Устини – «чудним панським коханням».
Сюжет повісті побудований на найгострішому конфлікті тогочасного життя між кріпаками й кріпосниками. У творі протиставляються два світи – поневолених і поневолювачів, які існували поряд, але ніколи не зближувалися. Важка праця кріпаків контрастує з неробством, паразитичним існуванням панства; людяність, душевна доброта селян з жорстокістю, свавіллям кріпосників; кохання Прокопа та Устини – «чудним панським коханням».
Объяснение:
кріпаки — Устина, Катря, Прокіп, Назар, бабуся;
пани — стара поміщиця, панночка, полковий лікар.