Іван Нечуй-Левицький — один із найвизначніших українських письменників, автор таких відомих творів з народного життя, як "Микола Джеря" і "Кайдашева сім'я". Ці твори стали неначе чистими перлинами на ґрунті української літератури, виділяються своїм високим художнім рівнем, письменницькою майстерністю.
Уже з перших сторінок повісті "Кайдашева сім'я" читач потрапляє в село Семигори, що знаходиться в яру, який "в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами". В уяві постають під солом'яними стріхами хати, подвір'я, що огороджені невисокими тинами, з димарів ледь помітною змійкою вгору піднімається дим. Нарешті зустріч з героями. Неначе живі стають вони перед очима. Ось Маруся Кайдашиха — гарна господиня, що рано встала і почала готувати сніданок. Кріпаччина висушила її душу, знищила в ній все добре, ніжне, ласкаве, Тепер жадоба до власності керує всіма її вчинками. Вона довгий час працювала в панів, навчилася зневажливо ставитись до бідніших за себе. Саме через це в сім'ї найчастіше виникали сварки.
Тут. же її чоловік Омелько Кайдаш. Він не сидить без діла. Працює по господарству. Його зовнішність і характер мали на собі відбиток важкої праці. Пекучий біль неволі, який залишився в його душі, він намагався залити горілкою. Вона й довела його до загибелі. Стає жаль цього працьовитого, доброго чоловіка, якого згубило пияцтво, безвихідність підневільного життя.
Чим більше заглиблюєшся в текст, тим важче стає на душі. Але чому ж? Та тому, що рідні люди перетворюються на ворогів. Невже так можна ненавидіти найрідніших? І через що? Хіба тут винна лише власність? А де поділися людська совість, повага, милосердя, душевна щедрість? Якими ж принципами керуються герої твору? Постійні сварки за "моє" і "твоє", життя за принципом: "моя хата скраю", думки тільки про себе, а про інших байдуже. Відстоюючи ці принципи, вони готові очі повибивати одне одному. І не тільки у переносному значенні, адже Мотря у сварці за мотовило дійсно вибила свекрусі око. А пригадаємо епізод, коли та ж Мотря полізла на горище, щоб забрати свою курку, і заодно покрала яйця в Мелашки. Лаврін забрав драбину, і "Мотря теліпалася на стіні, наче павук на павутинні". Читаючи повість, ми сміємось. Але сміх цей гіркий. Письменник з такою художньою майстерністю змалював дрібновласницький побут українського села, щоб ми від душі посміялись і разом з тим здригнулися від жаху. Ми ж знаємо, що українці — народ добрий, щедрий, привітний, гостинний. Але стає зрозумілим, що постійні злидні, нестача зробили їх дріб'язковими, виховували жорстокість, злість, бездушність, заздрість.
вже пізнє літо. мати постійно дорікає лукашу, що робота стоїть, а він все грає. мати лукаша називає мавку відьмою і каже, що не можна дівчині впадати за хлопцем. за мавку вступається дядько лев.
мати наказує мавці жати, але тут з'являється русалка польова і просить мавку не губити її. мавка ріже собі руку. на полі з'являється мати і килина. приходить лукаш, він є молодиці жати, а потім проводжає її додому. мавка сидить біля озера і плаче, вона просить лісовика зробити її такою як вона була колись.
лісовик одягає її в багряницю та срібний серпанок, над мавкою у вирі шаленого танцю кружляє перелесник. раптом з'являється марище і вмовляє лісову царівну піти з ним. приходить лукаш, бачить мавку і не впізнає її. повернувшись додому, лукаш посилає старостів до килини. мавка просить марище забрати її з собою.
третя дія: осінь. мавка розмовляє з лісовиком про те, як вона опинилася тут, а не у "того, що в скалі сидить".
виявляється, що це лісовик звільнив її, коли перетворив лукаша на вовкулаку, а коли мавка прокинулася, то звільнила лукаша. мати докоряє килині, що та погана господиня. килина вибігає з дому, бачить мавку і запитує, що вона тут робить. мавка відповідає: "стою та дивлюся, які ви щасливі." килина каже: "а щоб ти стояла у чуді та в диві." мавка перетворюється на вербу. перед хатою з'являється лукаш, килина йому дорікає, а на запитання, куди подівся дуб дядька лева, відповідає, що продала його. до лукаша підходить хлопчик з сопілкою, зробленою із верби-мавки, і просить заграти. лукаш починає грати і чує голос мавки.
Іван Нечуй-Левицький — один із найвизначніших українських письменників, автор таких відомих творів з народного життя, як "Микола Джеря" і "Кайдашева сім'я". Ці твори стали неначе чистими перлинами на ґрунті української літератури, виділяються своїм високим художнім рівнем, письменницькою майстерністю.
Уже з перших сторінок повісті "Кайдашева сім'я" читач потрапляє в село Семигори, що знаходиться в яру, який "в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами". В уяві постають під солом'яними стріхами хати, подвір'я, що огороджені невисокими тинами, з димарів ледь помітною змійкою вгору піднімається дим. Нарешті зустріч з героями. Неначе живі стають вони перед очима. Ось Маруся Кайдашиха — гарна господиня, що рано встала і почала готувати сніданок. Кріпаччина висушила її душу, знищила в ній все добре, ніжне, ласкаве, Тепер жадоба до власності керує всіма її вчинками. Вона довгий час працювала в панів, навчилася зневажливо ставитись до бідніших за себе. Саме через це в сім'ї найчастіше виникали сварки.
Тут. же її чоловік Омелько Кайдаш. Він не сидить без діла. Працює по господарству. Його зовнішність і характер мали на собі відбиток важкої праці. Пекучий біль неволі, який залишився в його душі, він намагався залити горілкою. Вона й довела його до загибелі. Стає жаль цього працьовитого, доброго чоловіка, якого згубило пияцтво, безвихідність підневільного життя.
Чим більше заглиблюєшся в текст, тим важче стає на душі. Але чому ж? Та тому, що рідні люди перетворюються на ворогів. Невже так можна ненавидіти найрідніших? І через що? Хіба тут винна лише власність? А де поділися людська совість, повага, милосердя, душевна щедрість? Якими ж принципами керуються герої твору? Постійні сварки за "моє" і "твоє", життя за принципом: "моя хата скраю", думки тільки про себе, а про інших байдуже. Відстоюючи ці принципи, вони готові очі повибивати одне одному. І не тільки у переносному значенні, адже Мотря у сварці за мотовило дійсно вибила свекрусі око. А пригадаємо епізод, коли та ж Мотря полізла на горище, щоб забрати свою курку, і заодно покрала яйця в Мелашки. Лаврін забрав драбину, і "Мотря теліпалася на стіні, наче павук на павутинні". Читаючи повість, ми сміємось. Але сміх цей гіркий. Письменник з такою художньою майстерністю змалював дрібновласницький побут українського села, щоб ми від душі посміялись і разом з тим здригнулися від жаху. Ми ж знаємо, що українці — народ добрий, щедрий, привітний, гостинний. Але стає зрозумілим, що постійні злидні, нестача зробили їх дріб'язковими, виховували жорстокість, злість, бездушність, заздрість.
ответ:
вже пізнє літо. мати постійно дорікає лукашу, що робота стоїть, а він все грає. мати лукаша називає мавку відьмою і каже, що не можна дівчині впадати за хлопцем. за мавку вступається дядько лев.
мати наказує мавці жати, але тут з'являється русалка польова і просить мавку не губити її. мавка ріже собі руку. на полі з'являється мати і килина. приходить лукаш, він є молодиці жати, а потім проводжає її додому. мавка сидить біля озера і плаче, вона просить лісовика зробити її такою як вона була колись.
лісовик одягає її в багряницю та срібний серпанок, над мавкою у вирі шаленого танцю кружляє перелесник. раптом з'являється марище і вмовляє лісову царівну піти з ним. приходить лукаш, бачить мавку і не впізнає її. повернувшись додому, лукаш посилає старостів до килини. мавка просить марище забрати її з собою.
третя дія: осінь. мавка розмовляє з лісовиком про те, як вона опинилася тут, а не у "того, що в скалі сидить".
виявляється, що це лісовик звільнив її, коли перетворив лукаша на вовкулаку, а коли мавка прокинулася, то звільнила лукаша. мати докоряє килині, що та погана господиня. килина вибігає з дому, бачить мавку і запитує, що вона тут робить. мавка відповідає: "стою та дивлюся, які ви щасливі." килина каже: "а щоб ти стояла у чуді та в диві." мавка перетворюється на вербу. перед хатою з'являється лукаш, килина йому дорікає, а на запитання, куди подівся дуб дядька лева, відповідає, що продала його. до лукаша підходить хлопчик з сопілкою, зробленою із верби-мавки, і просить заграти. лукаш починає грати і чує голос мавки.
объяснение: