27 серпня 1902Народився в селі Майєрове (тепер село Нечаївка Компаніївського району Кіровоградської області) в селянській родині. 1908У пошуках кращого життя родина переїхала до Єлисаветграда. 1919Юрій на відмінно закінчив Єлисаветградське реальне училище, працював у адміністративному відділі повітового виконкому, у повітовому статистичному бюро і водночас навчався в механічному технікумі. 1922–1923Вчився в Київському Політехнічному Інституті на перших двох курсах. 1922Перший вірш «Море» надрукував російською мовою 1924Уперше виступив з віршами українською мовою. 1925–1926Працював на Одеській кінофабриці художнім редактором. 1925Збірка «Мамутові бивні». З 1927Жив у Харкові.Збірка «Кров землі». 1928Новела «Поворот». 1931Заборонений роман «Чотири шаблі», п'єса «Завойовники». 1932«Дума про Британку» 1935Роман в новелах «Вершники». З 1939Жив в Києві. 1940Видав збірку почасти дуже дотепних, пройнятих живим гумором оповідань «Короткі історії».1941-1945За війни Яновський був редактором журналу «Українська література» і військовим кореспондентом на Нюрнберзькому процесі.1947Роман «Жива вода».25 лютого 1954Бувши слабого здоров'я, Яновський, проте, довго витримував тиск безнастанних репресій і капітулював щойно під кінець життя збіркою з мистецького погляду анемічних «Київських оповідань» (1948). Помер Юрій 25 лютого 1954 року . Попри це, твори Яновського поруч з творчістю таких визначних майстрів слова, як П. Тичина, М. Хвильовий, М. Зеров, М. Рильський, Є. Плужник, увійшли в класичний фонд літератури українського відродження першої половини XX ст.
1908У пошуках кращого життя родина переїхала до Єлисаветграда.
1919Юрій на відмінно закінчив Єлисаветградське реальне училище, працював у адміністративному відділі повітового виконкому, у повітовому статистичному бюро і водночас навчався в механічному технікумі.
1922–1923Вчився в Київському Політехнічному Інституті на перших двох курсах.
1922Перший вірш «Море» надрукував російською мовою
1924Уперше виступив з віршами українською мовою.
1925–1926Працював на Одеській кінофабриці художнім редактором.
1925Збірка «Мамутові бивні».
З 1927Жив у Харкові.Збірка «Кров землі».
1928Новела «Поворот».
1931Заборонений роман «Чотири шаблі», п'єса «Завойовники».
1932«Дума про Британку»
1935Роман в новелах «Вершники».
З 1939Жив в Києві.
1940Видав збірку почасти дуже дотепних, пройнятих живим гумором оповідань «Короткі історії».1941-1945За війни Яновський був редактором журналу «Українська література» і військовим кореспондентом на Нюрнберзькому процесі.1947Роман «Жива вода».25 лютого 1954Бувши слабого здоров'я, Яновський, проте, довго витримував тиск безнастанних репресій і капітулював щойно під кінець життя збіркою з мистецького погляду анемічних «Київських оповідань» (1948). Помер Юрій 25 лютого 1954 року . Попри це, твори Яновського поруч з творчістю таких визначних майстрів слова, як П. Тичина, М. Хвильовий, М. Зеров, М. Рильський, Є. Плужник, увійшли в класичний фонд літератури українського відродження першої половини XX ст.