Хто сказав ці слова? Твір "Ніч перед боєм" 1. Людська душа молодецька міцніше за всяку танкету.
2. Не знаю чого вони, оце так тікають.
3. Мене б з Дніпра чи Десни не те що Гітлер, а сам нечистий вигнав би.
4.Правдо, чом жи ти часом така гірка і солона?
5.Чим далі ви тікєте, тим більше крові пролється.
6.Я у бою сторукий, помножений стократ на гнів і ненависть.
7.Діда Платона,товарищу капітан,уже нема живого.
8.Не дрейфте, діду. Повернемось!
9.Готові на будя який вогонь!
, чень ♡
20-30-ті роки ХХ століття- час, що міг би стати “золотою добою”української поезії, проте він перетворився на одну з найтрагічніших сторінок.Саме в цей період українське письменство досягло європейського рівня.Відомий літературознавець назвав покоління письменників цього часу “розстріляним відродженням”.
У поезії “розстріляного відродження” найбільш цікавими були шукання П.Тичини,М.Семенка та Є.Плужника. У часи українського відродження 1920х років П.Тичина ще знайшов у собі сили боротися і ввійшов до літературної організації ВАПЛІТЕ, яка під проводом М.Хвильового намагалась протистояти ЦК ВКП(б).Незабаром організацію розгромили, а її членів звинуватили в “українському буржуазному націоналізмі”.Тоді поет остаточно капітулював.З цього моменту Тичина починає виконувати поетичні замовлення партії (твори “Відповідь землякам”,”Ленін”,”Партія веде” та інші).На ці твори в 1928 р. відгукнувся О.Олесь віршем-докором “І ти продався їм, Тичино…”
Михайль Семенко – талановитий поет, творець футуризму. Михайль Семенко уперто згуртовував різні футуристичні організації “Ударна група поетів-футуристів”,Аспанфут.На початку 1930х років влада засудила й заборонила футуризм.Скорившись грубому тиску, поет почав писати офіційним соцреалістичним стилем (“З радянського щоденника”,”Китай в огні”,”Міжнародні діла”).Але йому це не до У квітні 1937 р.його заарештували і розстріляли.
В поезії 1920-1930х рр.іноді поєднувалися різні стильові течії, але завжди індивідуальне “Я” митця переважало.З усіх жанрових різновидів саме українська поезія доби “розстріляного відродження” сягнула найвищого рівня свого розвитку.Нею було закладено потужну національну традицію ліричного самовираження, що стало стартом для всебічного оновлення всієї української літератури ХХ століття.
Объяснение:
Лірична пісня супроводжує людину все життя, вона органічно злилась з народним життям, щедро насичена побутовими фактами» (Михайло Грицай)
Родинно-побутові пісні - це ліричні поетично-музичні твори, у яких відображено почуття, переживання, думки окремої людини, пов'язані з її особистим життям, сімейними проблемами й подіями, родинними стосунками.
Тематично родинно-побутові пісні поділяють на чотири групи:
- пісні про кохання;
- пісні про сімейне життя, родинні стосунки;
- пісні про трагічні сімейні обставини;
- жартівливі пісні.
Объяснение: