Хто сказав "Україна не сьогодні - завтра готова спалахнути,як оце багаття. Біда в тому, що всі сирі гілки трапляються - нема кому воювати"? До чого закликав цей герой? Приклад
Упродовж усього життя А. Малишко натхненно працював як пiсняр. Музику до його поетичних творiв писали такi вiдомi композитори, як П. Козицький, М. Верикiвський, Д. Майборода, А. Штогаренко, С, Козак, О. Бiлаш. Чимало творiв ще за його життя стали народними пiснями: "Ми пiдем, де трави похилi", "Рiдна мати моя", Бiлi каштани", «Пiсня про рушник - та iншi. Улюбленою у народi стала пiсня «Цвiтуть осiннi, тихi небеса", (музика О. Бiлаша). Пiсеннiсть - одна з найголовнiших прикмет усiєï поезiï А. Малишка. Його поетичне мислення завжди було взаємозв'язане з елементами народно-пiсенноï поетики. Це й забезпечило активну спiвпрацю композиторiв з поетом та широку популярнiсть пiсень на тексти А. Малишка.
Не можна сказати, що збірка має якусь одну тему. Однак, можна назвати основні:
- переосмислення долі України на прикладах інших народів - один з дослідників творчості Лесі Українки, Б. Якубський, називає цю тему "екзотичною" - «Єврейські мелодії», «Сфінкс», «Легенди», «Саул», «Ра-Менеїс», «Трагедія», «Жертва»;
- переосмислення власного життя, за Б.Якубським, - "інтимна" тема- цикл з чотирьох поезій «Хвилини», «Забуті слова»; «Минаю я було долини й гори», «Хочеш знати, чим справді було»;
- місце митця у житті суспільства - 6 поезій під спільною назвою «Ритми», «Завжди терновий вінець буде кращий...»;
- наслідування народних пісень з їхніми одвічними мотивами - «Гей піду я в ті зелені гори», «Темна хмара, а веселка ясна», «Ой здається – не журюся, таки ж я не рада», «Ой піду я в бір темнесенький, там суха смерека»
Є, звичайно, й інші теми, але вони не притаманні усій збірці, хоча й підіймаються в окремих поезіях.
Чимало творiв ще за його життя стали народними пiснями: "Ми пiдем, де трави похилi", "Рiдна мати моя", Бiлi каштани", «Пiсня про рушник
- та iншi. Улюбленою у народi стала пiсня «Цвiтуть осiннi, тихi небеса", (музика О. Бiлаша).
Пiсеннiсть - одна з найголовнiших прикмет усiєï поезiï А. Малишка. Його поетичне мислення завжди було взаємозв'язане з елементами народно-пiсенноï поетики. Це й забезпечило активну спiвпрацю композиторiв з поетом та широку популярнiсть пiсень на тексти А. Малишка.
Не можна сказати, що збірка має якусь одну тему. Однак, можна назвати основні:
- переосмислення долі України на прикладах інших народів - один з дослідників творчості Лесі Українки, Б. Якубський, називає цю тему "екзотичною" - «Єврейські мелодії», «Сфінкс», «Легенди», «Саул», «Ра-Менеїс», «Трагедія», «Жертва»;
- переосмислення власного життя, за Б.Якубським, - "інтимна" тема- цикл з чотирьох поезій «Хвилини», «Забуті слова»; «Минаю я було долини й гори», «Хочеш знати, чим справді було»;
- місце митця у житті суспільства - 6 поезій під спільною назвою «Ритми», «Завжди терновий вінець буде кращий...»;
- наслідування народних пісень з їхніми одвічними мотивами - «Гей піду я в ті зелені гори», «Темна хмара, а веселка ясна», «Ой здається – не журюся, таки ж я не рада», «Ой піду я в бір темнесенький, там суха смерека»
Є, звичайно, й інші теми, але вони не притаманні усій збірці, хоча й підіймаються в окремих поезіях.