Тема «За Сибіром сонце сходить»: розповідь про Устима Кармалюка, який після повернення із Сибіру продовжує захищати інтереси простого люду від «владик»: Ідея «За Сибіром сонце сходить»: возвеличення прагнення народного месника боротися за волю, справедливість; надавати до тим, хто її потребує. Основна думка: «З багатого хоч я й візьму — Убогому даю. Отак гроші поділивши, Я гріхів не маю». Жанр «За Сибіром сонце сходить»: історична пісня. Композиція «За Сибіром сонце сходить» Експозиція: повернення У. Кармалюка із Сибіру. Зав’язка: продовження народним месником діяльності на благо знедолених. Кульмінація: неможливість Устима жити з родиною. Розв’язка: переслідування і засудження героя владою. Даний твір побудований у формі розповіді самого героя, що надає пісні глибокого ліризму, задушевності. Художні засоби «За Сибіром сонце сходить» Метафори: «сонце сходить», «прийшла туга до серденька». Епітети: «славні хлопці», «хороші хлопці», «світ великий і розкішний». Повтори: «дзвони дзвонять», «нехай…», «світ великий», «при дорозі подорожньою». Риторичні оклики: «Ви на мене Кармалюка, Всю надію майте!», «Як не має він грошей — Треба йому дати!», «А здорові, хлопці!», «Благослови, отче!», «Світ великий і розумний Та ніде ся діти!», «Нехай мене, Кармалюка, В світі споминають!». Порівняння: «А мене, Кармалюка, Як звірюку гонять!» Риторичні запитання: «Зібрав собі славних хлопців,— Що ж кому до того?», «Прийшла туга до серденька, Як у світі жити?».
Джерело: http://dovidka.biz.ua/za-sibirom-sontse-shodit-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua