Художні засоби, 50 є тисячі доріг, мільйони вузьких стежинок, є тисячі ланів, але один лиш мій. і що мені робить, коли малий зажинок судилося почать на ниві нерясній? чи викинути серп і йти байдикувати, чи долю проклясти за лютий недорід і до сусід пристать наймитувати за пару постолів і шкварку на обід? коли б я міг забуть убоге рідне поле, за шмат ції землі мені б усе до того ж і стерня ніколи ніг не коле тим, хто взува холуйські постоли. та мушу я іти на ріде поле босим, і мучити себе й ледачого серпа, і падати з утоми на покоси, і спать, обнявши власного снопа. бо нива це - моя! тут я почну зажинок, бо кращий урожай не жде мене ніде, бо тисяча доріг, мільйон вузьких стежинок мене на ниву батьківську
є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок,
є тисячі ланів, але один лиш мій.
і що мені робить, коли малий зажинок
судилося почать на ниві нерясній?
чи викинути серп і йти байдикувати,
чи долю проклясти за лютий недорід
і до сусід пристать наймитувати
за пару постолів і шкварку на обід?
коли б я міг забуть убоге рідне поле,
за шмат ції землі мені б усе
до того ж і стерня ніколи ніг не коле
тим, хто взува холуйські постоли.
та мушу я іти на рідне поле босим,
і мучити себе й ледачого серпа,
і падати з утоми на покоси,
і спать, обнявши власного снопа.
бо нива — ця моя! тут я почну зажинок,
бо кращий урожай не жде мене ніде,
бо тисяча доріг, мільйон вузьких стежинок
мене на ниву батьківську