“Русалонька із 7 в” родове дерево Софійки можна описати ще так: Все почалося із Клави. Клава – хвороблива жінка, перша власниця коралів, якавийшла заміж за Корнія. У них була дочка Горпина вона вийшла заміж за Павла, у них була дочка Ніна. У Ніни була дочка Ліна, яка одружилася з Максимом і у них було дві дочки: Тетяна (мама Софійки) та Сніжана (лікар-травматолог).
Тетяна, була одружена зі Славком і у них було двоє дітей: Софійка то Ростик
Сніжана, одружилась із Сергієм і у них народився син Сергійко молодший
Рід Кулаківських “Русалонька із 7-В“
На чолі роду Кулаківських стоїть Гордій. Всі незгоди почалися через те, що він обдурив багатьох людей (обманом відібрав маєтності Данила міщенка та інших дворян). У нього було троє дітей: Фрол, Яків та Франя.
Фрол випадково загинув, коли діставав зброю із скрині.
Франя – вийшла заміж за Корнія (нареченого Клави) приворожила його. Але чоловік не любив її.
Яків –помер вдавившись картоплею на чужому обіді. Жінку заморив голодом.
У Якова був син Василь (Василь – 40 років просидів в погребі, дезертир). У Василя було двоє дітей – Іван та Катерина.
У Івана був син Толик, у Толика – батько Вадима, і останній з їхнього роду Вадим.
Іван – рано помер, люди побили, що лазив по людських городах
Катерина –добра, вихована. Згоріла від удару блискавки
Толик – все життя тиняється, хотів продати хату разом з бабою
Цитатна характеристика Сергія з твору “Митькозавр із Юрківки”
“Е, ні, який же він худющий. Опецькуватий… А то ж ніби й волосся було русяве, а це потемніло”. – “Це ж не Митько!.. Приятель його, Сергій.”
“Ет, тобі аби смішки. Несерйозна ти людина.”
“Спиш! Йому довірили пост, а він спить… Та як ти міг! А якби це на війні?! Хіба з таким підеш у розвідку?!”
“Мені нічого було відповісти. Приголомшений, картаючи себе за негідний вчинок, я принишк у курені… Мене пік сором: ну як, як я, нещасний, міг заснути! Підвів товариша, втратив його довір’я. Горе мені!”
“Докори совісті люто вгризались у моюдушу, шматували її на дрібні клаптики.”
“Вмить я пройнявся відчуттям власної мізерності, і несподівані мислі зароїлись у голові: “Ну що я, – думалось мені, – у порівнянні хоча б із оцим деревцем? Якась комаха! А в порівнянніз цілим лісом? Якийсь мікроб. А в порівнянні з земною кулею?”
“А зоологія, по твоєму краща? Я одного разу поглянув у підручник – там якісь кишковопорожнинні, гадюки – бридота одна!… Маєш бажання, то й читай собі, скільки влізе.”
“Куди, ти що… Назад! Ти що, збожеволів! Щоб під воду затягло? Як дурне теля? Не здумай лізти! – тягнув я його [Митька] що було сили.” “Але ж не ризикувати життям! Цитатна характеристика Митька з твору “Митькозавр із Юрківки”
“О, – полегшено зітхнув я. – Оце я тебе пізнаю. А то аж злякався спершу. Звідки, думаю, такий запал.” (Сергій про Митька)
“… Вхопившись рукою за поручні, Митько став так вигицувати, підкидаючи ноги, що аж дошки піді мною заходили ходором, і місток затрусивсь іще дужче. Добряче спітнівши, зате наочно довівши мені, що боятися нема чого, Митько зрештою вгамувавсь, і ми заглибились у ліс.”
” Зоології? Ти що, здурів? Мало тобі колекції, мало тобі ботаніки, мало тобі нашої вчительки? Забув, як ти сам з її уроків тікав?”
“І голова ж у тебе, Митько.”
“Удень ми тільки й сиділи над книжками, сперечались, робили різноманітні припущення і бігали до бібліотеки… Митько склав декілька таблиць і заучував їх напам’ять…”
Софійчина родина “Русалонька із 7-в”
Софійка, Ростик, Тетяна, Славко, Ліна, Іван, Ніна, Горпина, Павло, Клава, Корній – Ягоди (Вишні).
“Русалонька із 7 в” родове дерево Софійки можна описати ще так: Все почалося із Клави. Клава – хвороблива жінка, перша власниця коралів, якавийшла заміж за Корнія. У них була дочка Горпина вона вийшла заміж за Павла, у них була дочка Ніна. У Ніни була дочка Ліна, яка одружилася з Максимом і у них було дві дочки: Тетяна (мама Софійки) та Сніжана (лікар-травматолог).
Тетяна, була одружена зі Славком і у них було двоє дітей: Софійка то Ростик
Сніжана, одружилась із Сергієм і у них народився син Сергійко молодший
Рід Кулаківських “Русалонька із 7-В“
На чолі роду Кулаківських стоїть Гордій. Всі незгоди почалися через те, що він обдурив багатьох людей (обманом відібрав маєтності Данила міщенка та інших дворян). У нього було троє дітей: Фрол, Яків та Франя.
Фрол випадково загинув, коли діставав зброю із скрині.
Франя – вийшла заміж за Корнія (нареченого Клави) приворожила його. Але чоловік не любив її.
Яків –помер вдавившись картоплею на чужому обіді. Жінку заморив голодом.
У Якова був син Василь (Василь – 40 років просидів в погребі, дезертир). У Василя було двоє дітей – Іван та Катерина.
У Івана був син Толик, у Толика – батько Вадима, і останній з їхнього роду Вадим.
Іван – рано помер, люди побили, що лазив по людських городах
Катерина –добра, вихована. Згоріла від удару блискавки
Толик – все життя тиняється, хотів продати хату разом з бабою
Дядько Вадима – помер від наркотиків
Батько Вадима – не піклується про сина
Вадим – лихий, зухвалий хлопчина
Объяснение:
Джерело: https://dovidka.biz.ua/rodynne-derevo-sofiiky-rusalonka-iz-7-v
все можна знайти тут)
“Е, ні, який же він худющий. Опецькуватий… А то ж ніби й волосся було русяве, а це потемніло”. – “Це ж не Митько!.. Приятель його, Сергій.”
“Ет, тобі аби смішки. Несерйозна ти людина.”
“Спиш! Йому довірили пост, а він спить… Та як ти міг! А якби це на війні?! Хіба з таким підеш у розвідку?!”
“Мені нічого було відповісти. Приголомшений, картаючи себе за негідний вчинок, я принишк у курені… Мене пік сором: ну як, як я, нещасний, міг заснути! Підвів товариша, втратив його довір’я. Горе мені!”
“Докори совісті люто вгризались у моюдушу, шматували її на дрібні клаптики.”
“Вмить я пройнявся відчуттям власної мізерності, і несподівані мислі зароїлись у голові: “Ну що я, – думалось мені, – у порівнянні хоча б із оцим деревцем? Якась комаха! А в порівнянніз цілим лісом? Якийсь мікроб. А в порівнянні з земною кулею?”
“А зоологія, по твоєму краща? Я одного разу поглянув у підручник – там якісь кишковопорожнинні, гадюки – бридота одна!… Маєш бажання, то й читай собі, скільки влізе.”
“Куди, ти що… Назад! Ти що, збожеволів! Щоб під воду затягло? Як дурне теля? Не здумай лізти! – тягнув я його [Митька] що було сили.”
“Але ж не ризикувати життям! Цитатна характеристика Митька з твору “Митькозавр із Юрківки”
“О, – полегшено зітхнув я. – Оце я тебе пізнаю. А то аж злякався спершу. Звідки, думаю, такий запал.” (Сергій про Митька)
“… Вхопившись рукою за поручні, Митько став так вигицувати, підкидаючи ноги, що аж дошки піді мною заходили ходором, і місток затрусивсь іще дужче. Добряче спітнівши, зате наочно довівши мені, що боятися нема чого, Митько зрештою вгамувавсь, і ми заглибились у ліс.”
” Зоології? Ти що, здурів? Мало тобі колекції, мало тобі ботаніки, мало тобі нашої вчительки? Забув, як ти сам з її уроків тікав?”
“І голова ж у тебе, Митько.”
“Удень ми тільки й сиділи над книжками, сперечались, робили різноманітні припущення і бігали до бібліотеки… Митько склав декілька таблиць і заучував їх напам’ять…”
“Але ж головний у нашій експедиції ти.”