Це завдання спрямоване на аналіз вірша О. Ольжича "Господь багатий нас благословив" Поезія «Господь багатий нас благословив» належить О. Ольжичу. Вірш складається із дванадцяти рядків, розкладених на три строфи. Жанр лірики: громадянська. Тема твору: розповідь про життя та боротьбу, відвагу і самопожертву. Ідея твору: життя чудове, але швидкоплинне. Тому не слід гаяти час на те, до чого не лежить душа. Поезія насичена різноманітними художніми засобами, наприклад: - епітети: літеплий дощ, врочисте небо, багатий Господь, вогонь самопосвяти, солодкі грона, променисті вина, веселі столи, найхмельніший келих. - метафори: на столах Його веселих, твойому серцю найхмельніший келих. - ампліфікації: і вірити, і прагнуть; і величне, і ясне-бо. Отже, у цьому творі автор наголошує на тому, що необхідно йти за покликом свого серця, жити насиченим життям. Українці - це духовний народ, і саме ця риса спроможна до м у досягненні мети в боротьбі за національне відродження.
ВОЛОДИМИР ПІДПАЛИЙ РІДНА МОВА 0 мово рідна! В рідній хаті, як джерело із глибини, в голодні дні, у дні багаті, 1 на дощі, і при багатті, ти від колиски до труни. Хоч не чужою чужиною чужі були і є мені, немов луною голосною твої лунають голосні! Озвуться чистими тонами їм приголосних сто рядів, басами і напівбасами — м’які, сонорні і тверді! Не посоромлять ні на йоту йотовані могутній плин пісень великого народу із краю сонця і калин. Лише у пору листопаду шумлять шумливі у журбі... Моя заступнице й порадо, Безсмертя суджене тобі. Бо ти — як мати в рідній хаті, як джерело із глибини, в голодні дні, у дні багаті, і на дощі, і при багатті, ти — від колиски до труни!..
Поезія «Господь багатий нас благословив» належить О. Ольжичу.
Вірш складається із дванадцяти рядків, розкладених на три строфи.
Жанр лірики: громадянська.
Тема твору: розповідь про життя та боротьбу, відвагу і самопожертву.
Ідея твору: життя чудове, але швидкоплинне. Тому не слід гаяти час на те, до чого не лежить душа.
Поезія насичена різноманітними художніми засобами, наприклад:
- епітети: літеплий дощ, врочисте небо, багатий Господь, вогонь самопосвяти, солодкі грона, променисті вина, веселі столи, найхмельніший келих.
- метафори: на столах Його веселих, твойому серцю найхмельніший келих.
- ампліфікації: і вірити, і прагнуть; і величне, і ясне-бо.
Отже, у цьому творі автор наголошує на тому, що необхідно йти за покликом свого серця, жити насиченим життям. Українці - це духовний народ, і саме ця риса спроможна до м у досягненні мети в боротьбі за національне відродження.
РІДНА МОВА
0 мово рідна!
В рідній хаті,
як джерело із глибини,
в голодні дні, у дні багаті,
1 на дощі, і при багатті,
ти від колиски до труни.
Хоч не чужою чужиною
чужі були і є мені,
немов луною голосною
твої лунають голосні!
Озвуться чистими тонами
їм приголосних сто рядів,
басами і напівбасами —
м’які, сонорні і тверді!
Не посоромлять ні на йоту
йотовані могутній плин
пісень великого народу
із краю сонця і калин.
Лише у пору листопаду
шумлять шумливі у журбі...
Моя заступнице й порадо,
Безсмертя суджене тобі.
Бо ти —
як мати в рідній хаті,
як джерело із глибини,
в голодні дні, у дні багаті,
і на дощі, і при багатті,
ти —
від колиски до труни!..