Найтепліша та найблагодатніша пора року - це, звичайно ж, літо. Влітку вся природа живе на повну силу. Зеленіють дерева, на них зріють соковиті плоди. Цвітуть квіти на клумбах, у полях та на луках. Тварини та птахи трудяться, добуваючи їжу. Вони якраз влітку вигодовують своїх дитинчат. Ніхто не впадає у сплячку, всі живуть повним життям.
Для людини літні днини теж благословенні. Їй не потрібно теплого одягу, не треба опалювати квартиру. Немає влітку морозів, немає ожеледиці. Ніщо не заважає людині рухатися, ходити, бігати, подорожувати.
Теплого літнього дня світить ясне сонечко у блакитному небі. Навколо усе вбране у зелене, все здається ошатним. Птахи подають свої голоси, співають. Спробуй-но почути такий концерт узимку!
Особливо гарні літні вечори, коли денна спека спадає. У галасливих містах цього часу припадає пилюка, яку піднімає транспорт. По небу розливаються червоні промені заходу, але сонце ще освітлює землю золотистим світлом. Навколо стає спокійно та мирно.
Мої враження від пісні "Та ой, як крикнув козак Сірко".
Іван Сірко - відомий кошовий отаман запорізьких козаків, який не програв жодного бою, став рекордсменом за кількістю разів обрання кошовим, його життя оповите міфами і легендами, але за словами пісні складається враження, що мова йде про звичайного козака - не гордовитого, сміливого, якого люблять і поважають його козаки-побратими. Йому не потрібно погрожувати чи видавати накази, користуючись своєю владою, варто лише Сірку крикнуть : «Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці, Та збирайтеся до хана в гості!", як козаки сідлають коней. Ніхто не згадує про те, що гостювання у хана - це кривава битва. Сірка і його козаків народ порівнює з вільними і гордими орлами, а також з світлим місяцем. Відчувається, що народ, який склав цю пісню, поважає і любить Сірка та його військо.
Найтепліша та найблагодатніша пора року - це, звичайно ж, літо. Влітку вся природа живе на повну силу. Зеленіють дерева, на них зріють соковиті плоди. Цвітуть квіти на клумбах, у полях та на луках. Тварини та птахи трудяться, добуваючи їжу. Вони якраз влітку вигодовують своїх дитинчат. Ніхто не впадає у сплячку, всі живуть повним життям.
Для людини літні днини теж благословенні. Їй не потрібно теплого одягу, не треба опалювати квартиру. Немає влітку морозів, немає ожеледиці. Ніщо не заважає людині рухатися, ходити, бігати, подорожувати.
Теплого літнього дня світить ясне сонечко у блакитному небі. Навколо усе вбране у зелене, все здається ошатним. Птахи подають свої голоси, співають. Спробуй-но почути такий концерт узимку!
Особливо гарні літні вечори, коли денна спека спадає. У галасливих містах цього часу припадає пилюка, яку піднімає транспорт. По небу розливаються червоні промені заходу, але сонце ще освітлює землю золотистим світлом. Навколо стає спокійно та мирно.
Відповідь:
Мої враження від пісні "Та ой, як крикнув козак Сірко".
Іван Сірко - відомий кошовий отаман запорізьких козаків, який не програв жодного бою, став рекордсменом за кількістю разів обрання кошовим, його життя оповите міфами і легендами, але за словами пісні складається враження, що мова йде про звичайного козака - не гордовитого, сміливого, якого люблять і поважають його козаки-побратими. Йому не потрібно погрожувати чи видавати накази, користуючись своєю владою, варто лише Сірку крикнуть : «Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці, Та збирайтеся до хана в гості!", як козаки сідлають коней. Ніхто не згадує про те, що гостювання у хана - це кривава битва. Сірка і його козаків народ порівнює з вільними і гордими орлами, а також з світлим місяцем. Відчувається, що народ, який склав цю пісню, поважає і любить Сірка та його військо.
Пояснення: