каземат Клацнув у замку ключ, загриміли важкі двері. Шевченка завели до камери Тарас оглянувся в своїй новій оселі. Під стіною вузеньке ліжко, біля столика один стілець. Тут Шевченко побачив грати. Вони найдужче вдарили по серцю. Грати — різновид клітки, символ неволі, горя, краху людських надій. А ще ганьба. Памятав, як у його рідній Кирилівці в'язниць боялися дужче за смерть. Звірі й ті в неволі гинуть, а тут жива людина, подоба Божа... Сів на убоге ложе, щоб втишити в ногах тремтіння. Тільки б не здатися, тільки б витримати! У казематі вже чимало братчиків. Що тут на них чекаєЙ Тяжкі брутальні допити з метою знівечити, втоптати в Івань високі іхні помисли і їхні душі. У тих душах — біль за свій народ, за люд, що стогне й мучиться під тягарем кріпаччини. Тарас пригадав, як на поромі перед арештом хтось хотів зіпхнути у воду його чемодан з рукописами, щоб не дістався жандармам. Не допустив, злякався, що загинуть його найкращі вірші, які зібрав, на лихо, по всіх знайомих. За такі вірші можуть заслати в Сибір. Адже це документальні свідчення його крамольності, його вини. А може, слід було кинути у воду? Ні, він не зміг! Це ж діти його... Щоб батько та рятувався смертю своїх дітей! За хвилину Шевченка повели на допит. складіть будь-ласка план
А.Дімаров написав у "Блакитній дитині" про своє дитинство. Розповідь була дуже щира, смішна й спонукаюча до осмислення життя. Блактна дитина - "янгол ", якого приводять у приклад сину автора . Але той був звичайним хлопцем , в якого була велика кількість пригод . Інколи вони були смішними, а інколи закінчувалися болісно й повчально.
Бажаючи сподобатися дівчинці, Толя поліз у чужий садок, який охороняв страшний собака. Був спійманий, зраджений друзями й осоромлений. За останнє й помстився.
Автор розповідає, як вони сміялися постійно з вчитиля, що заікався. Як бажали отримати хоч трохи уваги від улюбленної вчительки. А потім до й одружитися з іншим вчителем, закидавши яйцями її коханого-тракториста. А бажаючи виділитися і взявши жабку до рота, випадково проковтнув бідненьку, а потім ще довго прислухався до неї у своєму животі.
Багато пригод, велика вдячність матері , вчителям - ось про що цей незабутній твір.
Відповідь:На слова Андрія Малишка написано чимало пісень, що стали загальнонародними та уславили поета. Його поезія – глибока, натхненна і дуже щира. Поет у кожному зі своїх рядків переживає те, про що розповідає. Для віршів Андрія Малишка характерна ліричність, емоційність та експресивність, прозорість змісту, і, особливо, музикальність. Музичність та витонченість поезіїї досягається використанням різних тропів. Так, для більшої милозвучності, автор використовує засоби емоційної фонетики (анафори, епіфори, алітерації, асонанси, повтори). Наприклад, у вірші, що став піснею «Вчителька», знаходимо повтор слів «летять-летять», повтор звертання «вчителько моя, зоре світова». Такі повтори створюють атмосферу пісні, до її легшому усвідомленню, запам’ятовуванню. Також знаходимо чимало речень з різною інтонацією: «Раднице моя на Вкраїні милій!», «Де тебе питать», які надають твору емоційності. Поєднання особливих інтонацій, щемливих сюжетів, близьких для людства тем з великим успіхом зробили твори Андрія Малишка дійсно народними. І саме завдяки особливому поетичному таланту автора, пісні «Стежина», «Київський вальс», «Вчителька» та багато інших навіки будуть у наших душах, залишаючи легкий присмак ностальгії.
Пояснення: якось так