Милосердя, чуйність, доброта завжди були притаманні нашим співвітчизникам. Цілком закономірним і природним вважалося до нещасному, знедоленому, захистити скривдженого, немічного і старого, дати притулок бездомному, поділитися останнім шматком хліба з голодним. Чуйність і доброта просто необхідні в житті людей, причому не тільки тим, хто потребує до а й тим, хто надає цю до Адже навіть звичайне добре слово, промовлене вчасно, може дуже до людині.
Будь-яка родина бажає виховати порядних, добрих дітей. Так і дядько Кирило виховував свого племінника Климка, головного героя повісті Г. Тютюнника. Хлопчик рано залишився сиротою, і дядько любив Климка, як рідного сина, а іноді й балував його гостинцями, які привозив з чергового рейсу. Він привчав хлопчика до самостійності і стежив за його успіхами у школі. Зі свого боку Климко відплачував такою ж турботою і любов’ю. Хлопчик вмів прибиратися, готувати їжу, він був турботливим, чуйним, організованим. І це далеко не весь перелік позитивних рис характеру Климка.
Я вважаю, що минуле варто пам'ятати заради майбутнього.
По-перше, нам є чому навчитись у наших предків.
Вони поступово виборювали право бути незалежними. Наш героїчний народ пережив не одну війну. І завжди українці залишалися волелюбними, нескоренними, хоробрими. У мирні періоди предки відзначалися працьовитістю, веселим гумором, співучістю, талановитістю. Усі ці добрі риси вони передають нам, і ми маємо цьому навчатись.
По-друге, досвід минулого дасть змогу нам у майбутньому не повторяти помилок.
Наприклад, роман-хроніка "Чорна рада" П.Куліша. Письменник змальовує один із найганебніших періодів козаччини - період Руїни, а саме обрання гетьмана. Деякі з героїв справді були патріотами, а інші, такі як І.Брюховецький, перш за все дбали за власні інтереси. Саме завдяки брехливим обіцянкам він був обраний гетьманом. Сьогодні політичні війни нагадують таку ж ситуацію: деякі політики дбають про власне збагачення, а не про добробут країни. Тому на потрібно обережно ставитись до їхніх обіцянок.
Отже, минуле потрібно пам"ятати зараз майбутнього.
Милосердя, чуйність, доброта завжди були притаманні нашим співвітчизникам. Цілком закономірним і природним вважалося до нещасному, знедоленому, захистити скривдженого, немічного і старого, дати притулок бездомному, поділитися останнім шматком хліба з голодним. Чуйність і доброта просто необхідні в житті людей, причому не тільки тим, хто потребує до а й тим, хто надає цю до Адже навіть звичайне добре слово, промовлене вчасно, може дуже до людині.
Будь-яка родина бажає виховати порядних, добрих дітей. Так і дядько Кирило виховував свого племінника Климка, головного героя повісті Г. Тютюнника. Хлопчик рано залишився сиротою, і дядько любив Климка, як рідного сина, а іноді й балував його гостинцями, які привозив з чергового рейсу. Він привчав хлопчика до самостійності і стежив за його успіхами у школі. Зі свого боку Климко відплачував такою ж турботою і любов’ю. Хлопчик вмів прибиратися, готувати їжу, він був турботливим, чуйним, організованим. І це далеко не весь перелік позитивних рис характеру Климка.
Чи варто пам"ятати минуле заради майбутнього?
Я вважаю, що минуле варто пам'ятати заради майбутнього.
По-перше, нам є чому навчитись у наших предків.
Вони поступово виборювали право бути незалежними. Наш героїчний народ пережив не одну війну. І завжди українці залишалися волелюбними, нескоренними, хоробрими. У мирні періоди предки відзначалися працьовитістю, веселим гумором, співучістю, талановитістю. Усі ці добрі риси вони передають нам, і ми маємо цьому навчатись.
По-друге, досвід минулого дасть змогу нам у майбутньому не повторяти помилок.
Наприклад, роман-хроніка "Чорна рада" П.Куліша. Письменник змальовує один із найганебніших періодів козаччини - період Руїни, а саме обрання гетьмана. Деякі з героїв справді були патріотами, а інші, такі як І.Брюховецький, перш за все дбали за власні інтереси. Саме завдяки брехливим обіцянкам він був обраний гетьманом. Сьогодні політичні війни нагадують таку ж ситуацію: деякі політики дбають про власне збагачення, а не про добробут країни. Тому на потрібно обережно ставитись до їхніх обіцянок.
Отже, минуле потрібно пам"ятати зараз майбутнього.
Объяснение:
(за романом "Чорна рада" П. Куліш)