Книга- Проданний сміх:
Де чий портрет?
Упізнай персонажа!
Вариант ответа
1: літній панок, повненький,
із веселим кирпатим обличчям
2: добросерда старенька жінка
із сивими кучериками
та голосом, наче в маленької дівчинки
директор пароплавства
3: людина в картатому костюмі
з безгубим,
немов бритвою прорізаним ротом,
тонким карлючкуватим носом,
рідесенькими вусиками
та водяво-блакитними очима
4: чоловік із кучерявим каштановим чубом
та очима, що зазнали дуже серйозних змін
протягом історії
5: барвистий одяг, халат, шаровари,
обличчя худорляве, однак не зморшкувате;
під кошлатими чорними бровами ‒ блакитні очі
А: пані Рікерт
Б: пан Рікерт
Г: барон Троч
Д: Салех-бей
Це ім’я надзвичайно подобалося матері Франка – Марії. Воно ж стало причиною множення Франкових псевдонімів, яких він мав кілька десятків. Його навіть називають рекордсменом за кількістю псевдо в українській літературі, більше мав тільки Олександр Кониський.
У своїх творах Франко називав іменем Мирон тільки близьких йому персонажів, які передають його переживання чи здібності
Ця незвичайна пригода сталася тоді, коли я поверталася зі школи.
Поблизу будинку у кущах щось жалібно заскавуліло. Я обережно заглянула туди. На мене дивився сумними оченятами маленький поранений собака. Погані господарі позбулися хворої тварини. Я ла беззахисне створіння. Покликала тата. Ми разом надали до Спочатку поселили в курнику. Часто навідувалися та підгодовували. згодом назвали його Бровком. Коли він виздоровів, тато змайстрував йому просторну будку. Він живе у нашому дворі. Любить побавитися із дітьми.
Вдячна тварина стала гарним сторожем та захисником.
Я врятувала нашу домашню кішку Мусю. А було це взимку. Ввечері поверталася із гуртка. Зупинилася, щоб перейти дорогу. Раптом відчула щось маленьке та тепле біля своїх ніг. Маленький клубочок рухався. Це було кошеня. Воно тремтіло від холоду. Я принесла його додому. Дала поїсти. В теплі маленька тваринка заспокоїлась. Згодом стала веселою.
Кошеня дуже кумедне. Воно часто бавиться з нами.
Одного дня на дорозі я побачила їжачка. Він був зовсім маленьким. Напевно, загубився. Добре, що поблизу не було машин. Я взяла малюка на руки і перенесла на травичку. І тут мені на радість його чекала мама. Вони зможуть разом попрямувати у безпечне місце.
Я була щаслива, що зробила добро маленькій тваринці.