Важко описати що таке щастя взагалі. Це, напевне, той стан душі коли світ навколо в найяскравіших кольрах і посмішка не зникає з обличча. Як приємно робити щасливим інших, дарувати своє добро, допомагати і просто усвідомлювати, що в наших власних силах зробити своє життя і життя інших хоч трішки кращим.
У оповіданні Олекси Стороженка “Скарб” щастя само прийшло до лежня Павлуся, який нічого не робив, а тільки спав. Але то умовне щастя, за ним стояла важка праця інших людей ради задоволення Павлуся. А от в оповіданні “Цвіт щастя” Б.Лепкого маленький хлопчик сам вирішив шукати загадкову квітку щастя, хоч вона, за розповідями матусі, далеко. Він глибоко вірить у чарівну силу квітки щастя, прагне її знайти, не боїться жодних перешкод; він мрійник. Герой пізнає життя, не залишає надії знайти квітку щастя. Вже сам пошук робить його щасливим.
Отже, не мою думку, щастя - це найцініший скраб, і звичайно ж воно не приходить саме, а дістається часто важкою працею.
Поймите, что люди, имеющие физические недостатки, прежде всего – люди, а потом уже – с недостатками. Если человек имеет ограниченные возможности и неполноценен в своем теле, то это еще не значит, что он обязательно бесчувствен и умственно недоразвит. Такие люди тоже хотят общения, внимания, дружеской поддержки со стороны окружающих.
Относитесь к физически неполноценным, больным людям с уважением, со здравым сочувствием. Не избегайте их и не сторонитесь, как будто они заразные, прокаженные. Живем в XXI веке, и должны понимать, что не все больные люди заразны и опасны для общества. Не нужно также проявлять не жалость и снисходительную учтивость по отношению к таким людям. Так вы только лишний раз заставите почувствовать их свою неполноценность.
Важко описати що таке щастя взагалі. Це, напевне, той стан душі коли світ навколо в найяскравіших кольрах і посмішка не зникає з обличча. Як приємно робити щасливим інших, дарувати своє добро, допомагати і просто усвідомлювати, що в наших власних силах зробити своє життя і життя інших хоч трішки кращим.
У оповіданні Олекси Стороженка “Скарб” щастя само прийшло до лежня Павлуся, який нічого не робив, а тільки спав. Але то умовне щастя, за ним стояла важка праця інших людей ради задоволення Павлуся. А от в оповіданні “Цвіт щастя” Б.Лепкого маленький хлопчик сам вирішив шукати загадкову квітку щастя, хоч вона, за розповідями матусі, далеко. Він глибоко вірить у чарівну силу квітки щастя, прагне її знайти, не боїться жодних перешкод; він мрійник. Герой пізнає життя, не залишає надії знайти квітку щастя. Вже сам пошук робить його щасливим.
Отже, не мою думку, щастя - це найцініший скраб, і звичайно ж воно не приходить саме, а дістається часто важкою працею.
Поймите, что люди, имеющие физические недостатки, прежде всего – люди, а потом уже – с недостатками. Если человек имеет ограниченные возможности и неполноценен в своем теле, то это еще не значит, что он обязательно бесчувствен и умственно недоразвит. Такие люди тоже хотят общения, внимания, дружеской поддержки со стороны окружающих.
Относитесь к физически неполноценным, больным людям с уважением, со здравым сочувствием. Не избегайте их и не сторонитесь, как будто они заразные, прокаженные. Живем в XXI веке, и должны понимать, что не все больные люди заразны и опасны для общества. Не нужно также проявлять не жалость и снисходительную учтивость по отношению к таким людям. Так вы только лишний раз заставите почувствовать их свою неполноценность.