Мені дуже сподобалося твоє ставлення до рідних та знайомих. Я поважаю, те, що ти гарно відносився до навчання. Твоя працелюбність і допитливість веде тебе до правильної цілі. Ти не дивлячись на всі перешкоди йдеш вперед. А, ще мене вразило, що ти для своїх дев’яти років прочитав дуже важливі для життя книги.
Мені дуже сподобалося історії з твого дитинства. Ти допитливий, любиш слухати історії дідуся та бабусі. А ще у нас з тобою є багато спільного. Я теж люблю зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі. Мені теж подобається слухати перепілку в житі і стук дятла на старій груші.
Я захоплююся твоєю працелюбністю, тим що ти завжди допомагаєш батькам у господарстві. Ти вмієш і рубати дрова, і боронувати, і за плугом ходити, і молотити на жорнах.
Сьогодні мало хто любить читати, але це твоє захоплення. Я теж люблю читати та вважаю це корисним заняттям.
Михайлик – ти хороший товариш та вмієш дорожити дружбою. Ти не дозволиш образити Люби, захищаєш від нападників. Для мене ти є прикладом відданого друга та хорошої людини.
Хлопець жив у сел івка з дідусем, матір'ю та сестрою Ганнусею, але одного дня життя його перевернулося. Павлусь утратив рідних, а сестру вороги забрали в полон. Щоб урятувати її,, герой вирушає в далекі й небезпечні мандри. Павлусь намагається довести собі, що він — гідний нащадок козаків-запорожців, вірних захисників України. Саме тому хлопець залишає козаків, старшого брата й батька та їде за сестрою. Чимало перешкод виникло на шляху до Криму, але хлопець не здавався: він же славного козацького роду!
Його продавали, змушували тяжко працювати, карали, але він гідно переніс випробування долі, не втратив почуття гідності, допомагав іншим у скруті. Звісно, що таким сміливцям посміхається доля. Павлусь досяг своєї мети: Девлет-ґірей відпускає сміливого хлопчину з сестрою з неволі та навіть дає охоронну грамоту, щоб дорогою не чіпали татари. Думаю, що в майбутньому з Павлуся дійсно вийшов гарний козацький кошовий.
"Я поклав собі за ціль мого життя, — переповісти в белетристичній формі нашу історію з козацького періоду й тим заповнити цю прогалину в нашій літературі. До того часу мало хто до того брався", — писав А. Чайковський про свою спадщину. Вважаю, це вдалося письменникові в повній мірі, оскільки повість "За сестрою" — чудовий твір! Окрім того, що дуже цікавий, він містить у собі важливу думку — необхідно бути мужнім, чесним, добрим і любити свою родину й рідний край
Привіт, Михайлику!
Мені дуже сподобалося твоє ставлення до рідних та знайомих. Я поважаю, те, що ти гарно відносився до навчання. Твоя працелюбність і допитливість веде тебе до правильної цілі. Ти не дивлячись на всі перешкоди йдеш вперед. А, ще мене вразило, що ти для своїх дев’яти років прочитав дуже важливі для життя книги.
Мені дуже сподобалося історії з твого дитинства. Ти допитливий, любиш слухати історії дідуся та бабусі. А ще у нас з тобою є багато спільного. Я теж люблю зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі. Мені теж подобається слухати перепілку в житі і стук дятла на старій груші.
Я захоплююся твоєю працелюбністю, тим що ти завжди допомагаєш батькам у господарстві. Ти вмієш і рубати дрова, і боронувати, і за плугом ходити, і молотити на жорнах.
Сьогодні мало хто любить читати, але це твоє захоплення. Я теж люблю читати та вважаю це корисним заняттям.
Михайлик – ти хороший товариш та вмієш дорожити дружбою. Ти не дозволиш образити Люби, захищаєш від нападників. Для мене ти є прикладом відданого друга та хорошої людини.
До зустрічі, Михайлику!
Хлопець жив у сел івка з дідусем, матір'ю та сестрою Ганнусею, але одного дня життя його перевернулося. Павлусь утратив рідних, а сестру вороги забрали в полон. Щоб урятувати її,, герой вирушає в далекі й небезпечні мандри. Павлусь намагається довести собі, що він — гідний нащадок козаків-запорожців, вірних захисників України. Саме тому хлопець залишає козаків, старшого брата й батька та їде за сестрою. Чимало перешкод виникло на шляху до Криму, але хлопець не здавався: він же славного козацького роду!
Його продавали, змушували тяжко працювати, карали, але він гідно переніс випробування долі, не втратив почуття гідності, допомагав іншим у скруті. Звісно, що таким сміливцям посміхається доля. Павлусь досяг своєї мети: Девлет-ґірей відпускає сміливого хлопчину з сестрою з неволі та навіть дає охоронну грамоту, щоб дорогою не чіпали татари. Думаю, що в майбутньому з Павлуся дійсно вийшов гарний козацький кошовий.
"Я поклав собі за ціль мого життя, — переповісти в белетристичній формі нашу історію з козацького періоду й тим заповнити цю прогалину в нашій літературі. До того часу мало хто до того брався", — писав А. Чайковський про свою спадщину. Вважаю, це вдалося письменникові в повній мірі, оскільки повість "За сестрою" — чудовий твір! Окрім того, що дуже цікавий, він містить у собі важливу думку — необхідно бути мужнім, чесним, добрим і любити свою родину й рідний край