Відважна: "Соломія все йшла. Вона зібрала свою енергію, всю свою силу волі, всю міць тіла і йшла уперто і завзято з вірою, що її широкі й високі груди зламають усі перешкоди." Віддана: "Люди добрі, - благала Соломія, стоячи на колінах,- змилуйтесь, прийміть нас до хати...Ви ж бачите - пропадаємо...Чоловіка мого постреляного, він ледве живий, мало не загинули ми в плавнях..Я вам оддячу, я вам одроблю...Візміть усе, що маю..все...та не кидайте нас...Ось нате..." Портрет: яскравий, багатогранний, глибокий образ української літератури Думки, почуття, переживання: волелюбність, вірність простої жінки. Риси характеру: вірність, самовідданість, хоробрість, відвага, сила духу, ненависть до гнобителів, щирість, душевність, здатність на самопожертву, оптимізм, енергійність.
"Усім вона каторжна, усім на світі. Усі її ненавидять! А як вона його любила! Боже, як любила!.. І він зрадив. І він такий, як усі. О, прокляті!"
"Голубчику ти мій, манесенький! Поцілуй мене, — ніхто ще мене не цілував, як мама вмерли..."
Докія з твору "Земля":
"Її висока стать держалася вправді завсіди прямо, мов сосна, по її певній ході й по поставі, трохи штивній, можна її було вмить між іншими відрізнити, однак її гарне колись обличчя постарілося передчасно. Між гостро зарисованими, високо піднятими чорними бровами зарились хмарні зморшки, що не вигладжувалися ніколи, її очі дивилися майже все понурим, зажуреним поглядом, а коло уст зарисувалася глибока лінія болю."
"На неї можна було й дванадцять міхів усадити - се їй зовсім не вадило кидати очима блискавки, гордо заломлювати шию і летіти чи вгору, чи вділ шаленим трапом." "...вона все-таки вміла своєю працьовитістю, своїм розумом і витривалістю, своїм невтомним трудом усе лихо направити і ґаздівство так вести, що дома панував добробут і довгів не було в них майже ніяких."
Віддана: "Люди добрі, - благала Соломія, стоячи на колінах,- змилуйтесь, прийміть нас до хати...Ви ж бачите - пропадаємо...Чоловіка мого постреляного, він ледве живий, мало не загинули ми в плавнях..Я вам оддячу, я вам одроблю...Візміть усе, що маю..все...та не кидайте нас...Ось нате..."
Портрет: яскравий, багатогранний, глибокий образ української літератури
Думки, почуття, переживання: волелюбність, вірність простої жінки.
Риси характеру: вірність, самовідданість, хоробрість, відвага, сила духу, ненависть до гнобителів, щирість, душевність, здатність на самопожертву, оптимізм, енергійність.
"Усім вона каторжна, усім на світі. Усі її ненавидять! А як вона його любила! Боже, як любила!.. І він зрадив. І він такий, як усі. О, прокляті!"
"Голубчику ти мій, манесенький! Поцілуй мене, — ніхто ще мене не цілував, як мама вмерли..."
Докія з твору "Земля":
"Її висока стать держалася вправді завсіди прямо, мов сосна, по її певній ході й по поставі, трохи штивній, можна її було вмить між іншими відрізнити, однак її гарне колись обличчя постарілося передчасно. Між гостро зарисованими, високо піднятими чорними бровами зарились хмарні зморшки, що не вигладжувалися ніколи, її очі дивилися майже все понурим, зажуреним поглядом, а коло уст зарисувалася глибока лінія болю."
"На неї можна було й дванадцять міхів усадити - се їй зовсім не вадило кидати очима блискавки, гордо заломлювати шию і летіти чи вгору, чи вділ шаленим трапом." "...вона все-таки вміла своєю працьовитістю, своїм розумом і витривалістю, своїм невтомним трудом усе лихо направити і ґаздівство так вести, що дома панував добробут і довгів не було в них майже ніяких."