Контрольна робота№1 ІІ варіант
1.В історичній пісні «Ой Морозе Морозенку» йдеться про:
а) мученицьку смерть славнозвісного героя;
б) спустошливі набіги турецько-татарських орд на Україну;
в) битву козацького війська під Жовтими водами;
г) прощання козака з коханою.
2.Рядки «….Витоптала орда кіньми маленькії діти…»- це рядки з пісні:
а) «Ой Морозе Морозенку»; б) «Чи не той то хміль»;
в) «Зажурилась Україна»; г) «Віють вітри, віють буйні».
3.Вказати, авторство якої з пісень приписують Марусі Чурай:
а) «Чи не той то хміль»; б) «Засвіт встали козаченьки»;
в) «Ой Морозе, Морозенку»; г) «Зажурилась Україна».
4.Іван Сірко, про якого йдеться в пісні:
а) кошовий отаман Запорзької Січі; б) гетьман України;
в) хорунжий; г) сотник.
5.Укажіть, до якого фольклорного жанру належить твір «Маруся Богуславка»:
а) до історичних пісень; б) до соціально-побутових пісень;
в) до жанру дум; г) до козацьких пісень.

6.Визначте правильне твердження:
а) дума виконується речитативом;
б) дума – це ліро-епічний твір про важливі історичні події та реальних історичних осіб;
в) дума – це невеликий ліричний твір переважно героїчного змісту;
г) основною ознакою дум є історична конкретизація.
7.Розташуйте події у правильній послідовності («Засвіт встали козаченьки»)
а) «Прощай, милий мій синочку,
Та не забувайся...»
б) «Заплакала Марусенька
Свої ясні очі».
в) «Яка ж би то, мій синочку,
Година настала,
Що чужая дитиночка
За рідную стала».
г) «Прийми ж мою Марусеньку,
Як рідну дитину».
8.Установіть відповідність між творами та їх темами:
1 «Ой не ходи, Грицю»
2 «Чи не той то хміль»
3 «Віють вітри, віють буйні»
4 «Зажурилась Україна»

9.Прочитайте уривок, визначте художні
засоби в ньому:
Віють вітри, віють буйні,
Аж дерева гнуться,
Ой як болить моє серце,
А сльози не ллються.
Трачу літа в лютім горі
І кінця не бачу.
Тільки тоді і полегша,
Як нишком поплачу.
10.Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:
«За що шанує народ пісні Марусі Чурай?»
«Маруся Богуславка: зрадниця чи патріотка?» (за одноіменною думою)
««Козаки – славні захисники рідної землі…»
Домашнє завдання. Підготувати презентацію про життєвий і творчий шлях Т.Шевченка.
а) туга дівчини від розлуки з коханим;
б) перемога козаків над поляками під
Жовтими Водами в 1648 р.;
в) страждання українського народу від
набігів турецько-татарських орд;
г) визволення козаків із турецько-
татарської неволі;
д) помста коханому за зраду, що призвело
до трагічних наслідків.

Те, що побут гуцулів сильно відрізняється від, скажімо, побуту слобожанців, безперечно пов'язано із гірською природою. їх життя залежало не стільки від врожаю, скільки від худоби. Високо в горах розташовані полонини, на які усі околишні села зганяли свою худобу чабанам. Найбільшими ворогами для людей були ведмідь та вовки, які могли напасти на овець і роздерти їх. Для гуцула смерть маржинки, як на їхньому діалекті називалась худоба, була страшнішою від смерті близької людини.

Життя гуцулів проходило у горах поруч із худобою, і всі їх легенди були пов'язані з нею. Наприклад, Івась ще з дитинства знав, що у лісах повно лісовиків, які пасуть свою маржинку. Самому йому довелося побачити щезника, що сидів на камені і дув у флояру свою улюблену пісеньку "Нема моїх кіз..." Блукаючи по горах, він зустрів нявку. Вона обернулася Марічкою і заманювала його до провалля. У переказах говорилося про те, що нявки тільки спереду схожі на людей, а ззаду видно тільки їх нутрощі, тому Іван намагався "йти так, щоб не лишитись позаду і не побачить, що у Марічки замість одежі, замість спини...". Іван добре знав, що перед ним не Марічка, а нявка, але йому було добре з нею, він знову ставав щасливим, як багато років назад. Його любов до Марічки була така велика, що він рятує її від чугайстра, який роздирав нявок на шматки. Умліваючи від утоми, Івась танцював з ним, щоб відвернути його увагу від нявки. Йдучи на її крик, він зірвався у провалля. Цю оповідь можна сприймати, як фантастичну, але, мені здається, що це — просто видіння, викликане великим стражданням і болем. Гуцули не вірили у нечисту силу, знали, що вона насправді існує. Це було так же природно, як існування ведмідя-"вуйка".

Вірили гуцули і у те, що нечиста сила є й у селах. Такими, наприклад, вважалися сусіди Палагни та Івана. Хима перекидалася ввечері на білого пса та металася по сусідських загородах, шкодячи худобі. Це через неї, була впевнена Палагна, худла руда корова давала менше подою. Сусід Юра прирівнювався ними до Бога, бо тримав у своїх руках усі сили земні й небесні. Палагна сама бачила, як одного разу він зупинив хмару, повернув її в інший бік від полів.

Цікаво зображений у творі обряд похорону, у якому відбилися елементи християнські і язичницькі. Сумні позіхання і голосіння Палагни, що сприймалися не стільки як вираження реального горя, а як справжній твір мистецтва, змінюються на танці, пісні, сміх, залицяння.

Объяснение:

аналіз поеми мрія

рід: лірика

жанр: вірш

тема:зображення мрій ліричної героїні, роздумів над сенсом життя, за яке необхідно боротися до останньої краплі крові і обов’язково вірити в жадану перемогу

ідея:уславлення мужності, героїзму, впевненості віри в перемогу лицаря, його критика тих, хто пролив «кров не за рідний край

художні засоби:

епітет:дитячі любі роки, надзвичайного, дивного, вродливі королівни, безпощадній зброї, гордих переможців, промовляли люто.

гіпербола:

персоніфікація:душа бажала, погляд спускався

метафора:душа бажала, таємницею укриті, розум мій очарували, погляд спускався

антитеза: «промовляли… «Здайся!»» — «говорив: «Убий, не здамся!»

риторичне питання: