КОНТРОЛЬНА РОБОТА №3 (ЗА ТВОРЧІСТЮ М.СТЕЛЬМАХА, повість «Гуси–лебеді летять»).
І ВАРІАНТ
Початковий рівень
Визнач правильне твердження («так», «ні»)
М.Стельмах присвятив свою повість дядьку Себастіяну (твір «Гуси–лебеді летять»).
На думку діда Дем’яна, найдорожчим для бідного чоловіка є земля, подружня вірність і пісня.
Люба поважає Михайлика, оскільки він допомагає їй збирати у лісі гриби, ягоди, горіхи.
Середній та достатній рівні
1. Вчительку Михайлика звали:
а)Василина Іванівна; б)Настя Василівна; в)Олена Андріївна.
2. Найбільше Панас Дем’янович цінував у людині:
а)кмітливість і винахідливість; б)швидкість і пунктуальність;
в) свіжу сорочку і чисту совість.
3. Чого не знав Михайлик, коли вчителька перевіряла його готовність до навчання у школі?
а)Таблицю множення; б)алфавіт; в)послідовність рахування чисел після ста.
4. Своєю слабкістю головний герой вважав:
А) збирання грибів; б) полювання з дідом; в) читання.
5. Великою розкішшю для Михайлика були:
А) окуляри; б) штанці; чоботи.
6. Що цікавого розповіла Люба Михайлику під час зустрічі? Про:
А) пригоди у Якимівській загорожі; б) народження своєї сестри; в) прочитану цікаву книжку.
Високий рівень
Напишіть твір–мініатюру на тему:
«Чим мені подобається Михайлик, герой твору М.Стельмаха «Гуси–лебеді летять».
Неповторимый мир поэзий Ирины Жиленко - сочинение
В поэзии «Подкова» рассказывается, как лирическая героиня нашла подкову, которую потерял Дедушка Мороз. Как известно, подкова приносит счастье, поэтому девушка сказала ей: «Мир здесь, на окне. Чтобы все мне сбылось!» Но обнаружились те, кто позавидовал, - семьсот разинь, что встали под окном и не хотели идти: «Они стояли упрямо, день за днем, - пленила их моя подкова…» Поэтому героиня решает купить шубу и отправиться в Лапландию, чтобы отдать подкову владельцу. И снег, который раньше искрился и светился то зеленым, то розовым, то нежно-фиалковым, сразу стал обычным, тихим, ровным. Так обычная зависть может превратить сказку в будничность.
Кожна людина має крила. Не поспішайте заперчувати і відшукувати у себе на спині пір*їсті крила. Вони невидимі - духовні - і складаються(за трактуванням Ліни Костенко) з правди, чесності, довір'я, вірності у коханні, вічних поривань, щирості до роботи, щедрість на турботи, пісні, надії, поезії і мрії.
Ці крила рятують людину від земних турбот і кожного, хто вірить у їх силу, вони доносять до найзаповітніших мрій. Спочатку людина, як маленьке пташеня, робить невпевнені кроки і боїться піднятися над землею, але з часом людина, яка морально збагачується, вже відчуває силу і впевненість в своїх крилах...
І ось вже вона над землею, на дорозі до сонця, геть від проблем і справ.