Контрольна робота з української літератури (9 клас)
«Слово о полку Ігоревім». Творчість Г. Сковороди
Тести по 0. ів
1. Засновниками Києво-Печерської лаври вважають:
а) Нестора і Никона; б) Кия, Щека, Хорива;
в) Іоанна та Іларіона; г) Антонія і Феодосія.
2. Хто із зазначених осіб був викладачем Острозької академії?
а) Мелентій Смотрицький; б) Герасим Смотрицький;
в) Іов Борецький; г) Касіян Сакович.
3. За сприяння братств:
а) поширювалося декоративно-прикладне мистецтво;
б) інтенсивно розвивалася архітектура;
в) засновувалися і функціонували школи;
г) будувалися бібліотеки і лікарні.
4. В Острозькій друкарні було видано:
а) Псалтир; б) Біблію; в) «Апостол»; г) «Буквар».
5. «Бароко» з італійської перекладається як:
а) простий, доступний; б) цікавий, захоплюючий;
в) інтригуючий, жвавий; г) вибагливий, химерний
6. Ознака бароко:
а) нахил до ускладненої форми; б) егоцентричний індивідуалізм;
в) пишнота, мальовничість;
г) підвищений інтерес до історичних подій.
7. Через що видавнича справа в Україні почала занепадати?
а) Брак якісних професіоналів;
б) обмеження у фінансуванні;
в) збільшення податків;
г) указ царя про заборону друку будь-яких книжок.
8. Письменник, який навчався у Києво-Могилянській академії:
а) І. Вишенський; б) Ф. Прокопович;
в) Г. Кониський; г) Г. Сковорода.
9. За жанром «Слово про похід Ігорів» є
а) літописом; б) повістю; в) поемою; г) баладою.
10. Центральним образом «Слова про похід Ігорів» є
а) Ігор; б) руська земля; в) сили природи; г) Ярославна.
Тести по
11. Г. Сковорода бажав, щоб серце кожного мешканця міста було сповнено: («Всякому городу нрав і права»)
а) любов'ю і теплом; б) порядністю і честю;
в) відповідальністю і сумлінністю; г) радістю і гармонією.
12. Бджола — це образ людей, які: (Бджола та Шершень»)
а) живуть крадіжкою чужого;
б) бачать смисл свого життя у праці;
в) розповсюджують науку в суспільстві;
г) багато говорять, а потім сумлінно працюють.
13. Г. Сковорода бажав, щоб серце кожного мешканця міста було сповнено: («Всякому городу нрав і права»)
а) любов'ю і теплом; б) порядністю і честю;
в) відповідальністю і сумлінністю; г) радістю і гармонією.
14. Найбільша радість, на думку Г. Сковороди, коли людина: (Бджола та Шершень»)
а) живе за покликанням; б) має багато друзів;
в) відчуває свою необхідність у суспільстві; г) створила сім'ю.
15. Установіть відповідність між твором і його ідеєю.
1. Ідея праці як природної потреби людини а) «De libertate»
2. Заклик до єднання заради б) «Бджола та Шершень»
спільної боротьби проти ворогів в) «Слово про похід Ігорів»
3. Засудження грішного життя та протиставлення г) «Всякому місту – звичай і права»
його праведності з чистою совістю
4. Свобода – найцінніше багатство для людини
16. Розкрийте тему:
«Сродна праця» - це… ( )
Ідея твору: уславлення дитячої доброти, щирості (Павло); засудження жорстокості у стосунках між дітьми, ставленні до природи, навколишнього світу.
Головна думка: головне в житті людини — бути добрим, порядним, чемним, цінувати дружбу, взаємодо на зло відповідати добром (за законами Біблії).
Жанр твору: соціально-побутове оповідання.
Сюжет твору:
Павлик — малий горбань, хлопчик-каліка, що живе в убогій шахтарській халупі разом з матір'ю — вдовою і дідом Антипом. Він тягнеться до дітей, хоче з ними гратися, ділитися своїми радощами, але зазнає від своїх ровесників лише зневаги і знущання. Тяжко переживає Павлик своє каліцтво, гірко доводиться його матері, захищає внука дід Антип. Життя не озлоблює їх, вони залишаються добрими і чесними, терпляче зносять біду.
Композиція твору:
Оповідання складається з 6 розділів, пов'язаних між собою історією гіркої долі малого хлопчика Павлика, який втратив здоров'я через батька-п'яницю і став горбатим. Герої твору: Павло (малий горбань), дід Антип, мати Павла, Захарко, мати Захарка (тітка Явдоха), Пронька, дівчата. Характеристика головних героїв. Павлик:
Онук старого шахтаря Антипа незвична дитина. Павлик був маленьким, худеньким, а на спині в нього виріс великий горб. Хлопчик дуже хотів пограти з хлопцями, але дідусь не пускав його туди, бо знав, якими жорстокими можуть бути малі розбишаки. Проте дівчатка зовсім не помічали незвичну зовнішність Павлика. Вони любили дивитися в його великі лагідні сині очі, коли хлопчик розповідав їм безліч різних історій та казок. Заводій усіх дитячих ігор і бійок Захарко завжди намагався хоч чимось дошкулити Павлику. Він дражнив хлопчика горбанем, знущався з його безпомічності. Якось у свято діти вирішили піти у степ. Павлик уже бував тут. Йому подобалося ковзати чобітками по цілині, дихати на повні груди запашним повітрям, стежити за сріблястими хмарками. У степу хлопчик забував про вбогу шахтарську халупу і своє життя каліки. Йому хотілося піднятися високо до жайворонків, щоб разом з маленькими пташками оглядати землю. Душа хлопчика жила у хворому, скаліченому тілі, але залишалася вона доброю, люблячою. Павлик умів ти і беззахисну тваринку чи птаха, і свого кривдника Захарка. Захарко:
Хлопчики іноді бувають дуже жорстокими. Ось і Захарко не в майбутніх пташенят, ледь не скалічив Павлика. Меткого, міцного, здорового Захарка, здавалося, не могли виховати ні штурхани матері, ні ремінець діда Антипа. Від розправи він міг сховатися у шахті, залізти на високу драбину. Здається, Захарко нікого не боявся, ні на що не зважав. І яким було здивування діда Антипа і матері Захарка Явдохи, коли діти подружилися. Те, що не могло зробити покарання, зробило добре ставлення хлопчика-каліки Павлика до забіяки Захарка.
-Мама є мама.-дивно сказала бабуся.