Т. ШЕВЧЕНКО «ВЕЛИКИЙ ЛЬОХ». ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ У ТВОРІМета: ознайомити школярів з містерійним програмовим твором Т.Шевченка; співвіднести образи «Великого льоху» з історичними реаліями, надати моральну й політичну оцінку «розкопаного» історичного минулого; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу сть; вміння образно переосмислювати, надавати власну оцінку історичним подіям, що відбувалися у минулому; робити висновки; формувати естетичні смаки школярів; виховувати інтерес до історичного минулого рідного краю; почуття безкомпромісності у ставленні до гнобителів нації.2. Фронтальне опитування. Бесіда за питаннями- Чим історичне минуле приваблювало Т. Шевченка?- Чому до тих чи інших історичних подій, видатних осіб неоднозначно ставилися науковці, літературознавці, письменники?- Які свої твори поет присвятив уславленню минулого?- Яким чином життя українського народу письменник намагався поєднати з історією?- Як сам Т. Шевченко ставився до тих, хто був творцем героїчного минулого рідного краю?ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.Мотивація навчальної діяльностіІV. Основний зміст уроку…У Шевченка все коло його думі почуттів перебуваєв цілковитій відповідності зі змістомі ладом народного життя.М. ДобролюбовЯ люблю правду без прикрас.О. Суворов1. Вступне слово вчителяЦікавлячись минулим рідного народу, молодий Шевченко прагнув не лише глибше пізнати минуле та ознайомити з ним своїх сучасників, а й виразити передові ідеї та суспільні потребисвого часу. Повернувшись до Петербурга, свої тяжкі враження від трагічних картин народного лиха, роздуми над побаченим Т. Шевченко виразив у поетичній формі. Недоля рідного народу тяжко вразила чуйне серце поета, посилила його пекучу ненависть до самодержавно-кріпосницького ладу.2. Робота над твором Т. Шевченка «Великий льох»2.1. Виразне читання уривків із твору.2.2. Тема: правдиве відображення трагічних епізодів української історії, показ національного відкупу українського народу, пов’язаного з пошуками скарбу Б. Хмельницького, в часигетьманування якого українська держава досягла вершини свого розвитку.2.3. Ідея: засудження зради старшинської верхівки інтересам української нації; підступного приєднання України до російської імперії; імперського геноциду російських посіпак в Україні, висловлення обурення антиукраїнською політикою жорстокої імператриці Катерини, яка спричинилася до знищення лицарської Запорозької Січі.2.4. Основна думка:а) доля держави не в руках лідерів, а в руках народу;б) усяка послуга ворогові, навіть найменше сприяння йому, є смертельним гріхом.2.5. Жанр: поема-містерія. Це дійсно містерія, оскільки у творі є містичні образи передчасно померлих людей. (Містерія — жанр західноєвропейського релігійного театру епохи пізнього середньовіччя (ХІV–ХVІ ст.), в основу якого покладено біблійні сюжети, народні вистави на площах Франції, Англії тощо).2.6. Значення епіграфа до твору.Щоб струсонути сумління своїх земляків і збудити їх з літаргічного сну національної несвідомості та байдужості, Т. Шевченко, компонуючи твір, поставив на вступі до неї слова псалмоспівця, сповнені болю і трагічної розпуки, щоб були вони для читача пересторогою і наукою.
Наталка та Гриргорій перетнули кордон. Пройшовши декілька верств вони поселились у містечку Гуляні. Пес так і не повернувсь. Шкода пса, але Наталка і Григорій зажили мирним життям. Збудували собі хатку, завели собі домашнє господарство. Вони жили звичайним сільським життям. Наталка влаштувалась дояркою, а Григорій працював на сталеварному заводі... Минали роки, а молоді невдовзі втомились від такого життя. Одного дня вони вирішили повернутися додому. В ранці вони вирушили до дому, вони йшли декілька діб... І ось вони вже біля власного будинку, все поросло бур`яном, молоді запідозрили щось неладне. Зайшовши всередину вони не знайшли ні живої душі. Від найблищих мешканців вони дізналися правду про долю своїх батьків: тих стратили за переховування контрреволюціонерів... Обурений Григорій, знаючи про лісових повстанців, вирішує їхати в Західну Україну. Там він вступає до лав УПА... З перших днів він бачив зверхнє ставлення до нього вояків, однак він потоваришував з одним з них Чому б се так запитав він у побратима?- все просто, -той відповів... Ти не їхніх арійських кровей, не з Західної України ти родом, то й не люблять тебе, а мене тобі шкода... Складно було і в вояках, презріння вояків погіршувало настрій, до Наталки теж відносились погано, вона, живучи протягом багатьох років у Сибіру, здобула акцент відмінний від Українського. Напередодні однієї з ночей товариш розбудив Григорія. -чого тобі?/ -вставай, бери жінку та тікай?/- та що трапилось?/- наш командир дізнавсь про твоє походження, а власне неукраїнське походження твоєї жінки. Тікай, завтра вранці планується ваш розстріл... Хутко зібравшися Григорій разом з Наталкою тікали вночі, коли всі спали А ось і їде якийсь потяг, вони й застрибнули в нього... В потягу їхали радянські робочі. - здраствуйтє рєбята, ви откуда?/- от УПА, оні нас хотєли расстрєлять./ -вот сволота, руский народ унічтожить рєшили. Но ничего покажєм ми ім. А ви куда собствєнно направляєтєсь... Це питання змусило Григорія замислитись. Але в нього не було вибору, оскільки всі проти нього відвернулись, але найбільше його розізлили патріоти, захисники України, які хотіли його розстріляти. Наталка знала добре російську та і він вивчив, оскільки в Китаї вони поселились в тій області де жили росіяни...Але все ж Григорій відповів- нє знаю куда, хотім воєвать с УПА/- дєло говорітє, ми вам Так Григорій став польовим офіцером, Наталка не відставала від нього. Одного разу Наталка отримала тяжке поранення і вже не змогла воювати. Вона згодом вилікувалась і ніде більше не працювала окрім власного будинку... Під час операцій проти УПА Григорій отримав чимало орденів. За те що він "перевиховався", його не було розстріляно, а навпаки він просувався по службі... І ось він вже майор. Майор Многогрішний... Він отримав посаду, яку колись займав його лютий ворог... Він був надзвичайно здивований, коли отримав майора, бо згадав свого кривдника. "життя непередбачувана річ"-подумав він... Ось так і в житті, буває моральне буває суттєве переродження особистості, її свідомості... Буває дане переродження в позитивному аспекті, а буває й у вигляді моральної деградації, яка є викривленням свідомості.
