КОНТРОЛЬНЫЙ Твір-опис пам’ятки історії й культури на основі особистих вражень у художньому стилі (з використанням відокремлених означень та обставин Только не из интернета!

«ФАРБОВАНИЙ ЛИС» ХАРАКТЕРИСТИКА В казці «Фарбований лис» головний герой хитрістю добивається великих посад і почестей, але викривши себе, гине, розтерзаний розгніваним натовпом. «Фарбований лис» характеристика героя «Фарбований лис» риси характеру: хвалькуватість та зарозумілість Лиса, користолюбство, нечесність, хитрування, пихатість Риси вдачі цього казкового персонажу викликають, окрім сміху, ще й осуд. «Кого і за що висміяв І. Франко у казці «Фарбований Лис»»?  І.Франко висміює ошуканця, який обманув всіх звірів і незаслужено користувався пільгами. А також засуджує автор і звірів, які так легко повірили пройдисвіту. «Фарбований лис» аналіз Казка Iвана Франка «Фарбований Лис», яка вчить нас не бути пихатими i занадто самовпевненими без потреби. Лис Микита, про якого розповiдається у цiй казцi, був спритним i хитрим, вiн мiг би щасливо жити, але сам собi все зiпсував: «незвичайне щастя та його хитрiсть зробили його страшенно гордим. Йому здавалося, що нема нiчого неможливого для нього». Щоб похизува тися, Лис iде красти вдень, i його ледь не розривають собаки. Тiкаючи вiд них, вiн устрибує в фарбу. Тут би йому замислитися, чи варто бути таким пихатим i надалi, але, побачивши, як його лякаються звiрi, вiн робить навпаки i повторює ту саму помилку. Лис починає стверджувати, що нiби вiн — небачений звiр Остромисл, i стає царем звiрiв. Треба бути без мiри самовпевненим, щоб вiрити, що брехню нiколи не викриють. Микита «тiльки одного боявся, щоб фарба не злiзла з його шерстi», але виказав себе сам, заспiвавши по-лисячому навеснi. Тодi «Всiм мiнiстрам i слугам царським вiдразу мов полуда з очей спала», i його звiрi просто розiрвали. Неможливо довго замилювати очi, удавати з себе когось iншого: тiльки пихатiсть не дала змоги хитрому Лисовi зрозумiти таку просту рiч. Казка застерiгає нас, що не варто бути схожим на такого Лиса, треба розумно оцiнювати власнi можливостi та не брехати анi собi, анi iншим. Автор: J. G. (Джей Джи) У рубриці: 5

Джерело: http://dovidka.biz.ua/farbovaniy-lis-harakteristika/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

1. Остап Вишня — один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури (це чародій сміху, майстер гострого слова, який висміював у своїх творах бюрократів, п'яниць, хапуг, браконьєрів. Вишня — письменник народний, бо боліє душею за народ, його страждання, а також радіє його радощам). 
2. Вишня — новатор (він збагатив жанрові різновиди памфлету, фейлетону, гуморески, нарису. Створив новий український літературний жанр усмішки, де застосовує Гротеск і гіперболу. Автор добре володіє народною лексикою, вміє влучно сказати, творчо використати прислів'я. Вишня поєднав новий зміст з глибоким національним колоритом). 
3. Спадщина Остапа Вишні — віддзеркалення тогочасних проблем (що актуальні й сьогодні): 
а) наша нація, наша мова (гіркою іронією пройняті думки Остапа Вишні про рідний народ, його історичну долю в минулому і сучасному — усмішка "Дещо з українознавства"); 
б) пореволюційне село в усмішках письменника (близько 650 усмішок. Вишня 
висміює відсталість окремих селян — "Як гусениця у дядька Кіндрата штани з'їла...", безкультур'я — "Дружні поради", неуцтво і забобонність — "Гіпно-баба", "Село-книга", викриває розкрадачів народного майна — "Усипка, утечка, усушка й утруска"); 
в) тема мужності і нескореності народу в роки Великої Вітчизняної війни (письменник патріот утверджує героїзм простих людей, що стали на захист Батьківщини); 
г) спогади про дитинство, тепло селянського оточення (велика кількість творів присвячена людям, що оточували письменника в дитинстві — цикл творів "Моя автобіографія". Кожен рядок пройнятий любов'ю до тих простих селян, котрі жили щиро, допомагали один одному, в своїй народній мудрості були "значно професоріші від самих професорів"); 
д) місце "Мисливських усмішок" у творчій спадщині Остапа Вишні (пройняті любов'ю автора до усього живого, що оточує нас). 
4. Популярність і виховна сила "Вишневого сміху" (веселий, щирий, здоровий сміх; секрет популярності Вишні — у його єдності з рідним народом; "Той сміх, що не ображає, а виліковує, виховує людину, підвищує", — писав Остап Вишня).