Ліна Костенко отримала Державну премію імені Т. Шевченка мисткиня отримала за
А роман у віршах “Берестечко” Б роман у віршах “Маруся Чурай” та збірку “Неповторність” В збірку “Сад нетанучих фігур” Г роман “Записки українського самашедшого
Загалом, поезія Маланюка мала сувору інтонацію, бо дикція вимагала стрункого, твердого, карбованого вірша. Саме тому його назвали «імператором залізних строф»
Є. Маланюк вважав, що поет, людина мистецтва — єдиний, хто може розбудити душі співвітчизників, донести до суспільства певні ідеї, вірування, прагнення. Він не дозволяв собі занепадати духом, схилятися під тиском обставин, заклик бути незламним у своїх поглядах та діях він вклав у свої поетичні рядки:
Ні-ні, міцнись. Хай тягне сум додолу —
Крилатий дух напружується ввись.
Дай краплю крови кожному глаголу.
Молись. Чини. Міцнися і кріпись.
Значну частину творчості поета становить поезія, присвячена Батьківщині. Євген Маланюк був змушений емігрувати з України, тодішньої УРСР, взагалі його життя складалося непросто. Але за жодних обставин образ рідної землі, Степової Еллади, як називав Україну митець, не зникав у серці Є. Маланюка, не зникав цей образ і з творів «імператора залізних строф» . Хоча часто, ображений несправедливістю життя та системи, повний болю та розпуки, Є. Маланюк називав Україну Чорною Елладою, порівнював її з різними подібними жіночими образами світової міфології та літератури, що нібито не можуть до власним синам, захистити їх та себе від зовнішнього ворога..
...а саме опис справжньої української дівчини. Ім'я, зовнішність, вдача — особливо передають народне уявлення про красу та позитивні риси характеру. Автор використав безліч зменшувально-пестливої лексики для того, щоб показати її вроду. Надзвичайно поетично описує Квітка народні обряди: сватання, весілля, похорон дівчини-нареченої.
Широке використання побутового матеріалу, постійне звернення до народної творчості надають повісті національного колориту, внаслідок чого "Маруся" стала для інших народів відкриттям нового мальовничого краю та його доброго, працьовитого й волелюбного народу.
Загалом, поезія Маланюка мала сувору інтонацію, бо дикція вимагала стрункого, твердого, карбованого вірша. Саме тому його назвали «імператором залізних строф»
Є. Маланюк вважав, що поет, людина мистецтва — єдиний, хто може розбудити душі співвітчизників, донести до суспільства певні ідеї, вірування, прагнення. Він не дозволяв собі занепадати духом, схилятися під тиском обставин, заклик бути незламним у своїх поглядах та діях він вклав у свої поетичні рядки:
Ні-ні, міцнись. Хай тягне сум додолу —
Крилатий дух напружується ввись.
Дай краплю крови кожному глаголу.
Молись. Чини. Міцнися і кріпись.
Значну частину творчості поета становить поезія, присвячена Батьківщині. Євген Маланюк був змушений емігрувати з України, тодішньої УРСР, взагалі його життя складалося непросто. Але за жодних обставин образ рідної землі, Степової Еллади, як називав Україну митець, не зникав у серці Є. Маланюка, не зникав цей образ і з творів «імператора залізних строф» . Хоча часто, ображений несправедливістю життя та системи, повний болю та розпуки, Є. Маланюк називав Україну Чорною Елладою, порівнював її з різними подібними жіночими образами світової міфології та літератури, що нібито не можуть до власним синам, захистити їх та себе від зовнішнього ворога..
Объяснение:
...а саме опис справжньої української дівчини. Ім'я, зовнішність, вдача — особливо передають народне уявлення про красу та позитивні риси характеру. Автор використав безліч зменшувально-пестливої лексики для того, щоб показати її вроду. Надзвичайно поетично описує Квітка народні обряди: сватання, весілля, похорон дівчини-нареченої.
Широке використання побутового матеріалу, постійне звернення до народної творчості надають повісті національного колориту, внаслідок чого "Маруся" стала для інших народів відкриттям нового мальовничого краю та його доброго, працьовитого й волелюбного народу.