Лісова Пісня 1. Що заборонив Водяник Русалці?

А) виринати на поверхню;

Б) спілкуватися з Тим, що греблі рве;

В) чіпати рибалок.

2.Тест. Як реагує Мавка на те, що люди тепер будуть жити у лісі?

А) обіцяє залоскотати людей;

Б) обіцяє жити з ними в мирі;

В) обіцяє трішки погратися з ними.

3. Навіщо зупиняється Лукаш, дійшовши до берега озера?

А) зробити сопілку;

Б) до дядькові Леву;

В) побачив Мавку.

4. Навіщо приходять дядько Лев з Лукашем до лісу?

А) нарубати дров;

Б) познайомитися з лісовими істотами;

В) побудувати домівку.

5. Кого Мавка зве сестрицею?

А) вербу;

Б) калину;

В) березу.

6. Чи заможно жили Лукаш і Килина?

А) так;

Б) ні.

7. Хто з лісових істот кохає Мавку?

А) Перелесник;

Б) Той, що греблі рве;

В) Куць.

8. Що наказує зробити Русалка Потерчатам?

А) зникнути якнайдалі з болота;

Б) провести Лукаша крізь болото;

В) заманити Лукаша у болото.

9. Плоди якого дерева Мавка називає «се кров моя»?

А) калини;

Б) горобини;

В) берези.

10. Що трапилося з дядьком Левом?

А) пішов жити у село;

Б) помер;

В) перетворився на дуба.

11. Що дає Килина своєму хлопчикові, коли мати Лукаша пішла з хати?

А) іграшку;

Б) шматок пирога;

В) сопілку.

12.Тест. Від чого загорілася Лукашеві хата?

А) її підпалили лісові істоти;

Б) її підпалила Мавка;

В) зайнялася від верби.

Леся Українка «Лісова пісня» 2 варіант

1. Про що Лісовик попередив Мавку?

А) щоб вона не зналася з людьми;

Б) щоб вона стереглася Того, що у скалі сидить;

В) щоб вона обережно гралася з Русалкою.

2. Від чого прокидається Мавка?

А) її збудив Лісовик;

Б) її збудив спів сопілки Лукаша;

В) її збудила верба, у якій вона спала.

3. Коли Мавка закохується у Лукаша?

А) як побачила його;

Б) коли він її поцілував;

В) коли він зіграв на сопілці.

4. Хто заманює Лукаша у болото?

А) Русалка;

Б) Потерчата;

В) Водяник.

5. Якого кольору очі у Мавки?

А) зелені;

Б) блакитні;

В) непрозорі.

6. Чим міг поплатитися Лукаш за любощі з Мавкою?

А) душею;

Б) життям;

В) визнанням серед людей.

Тест - 7. Що вплітає Лукаш в коси Мавці?

А) листя;

Б) квіти;

В) світляки.

8. Лісовик гадає, що Мавка карається тому що…

А) зрадила саму себе;

Б) кохає Лукаша;

В) зрадила його самого.

9. Хто такий Марище?

А) Перелесник;

Б) Той, що в скалі сидить;

В) Той, що греблі рве.

10. Від кого хотіла Мавка Лукашеві хату?

А) від злиднів;

Б) від потерчат;

В) від Русалки.

11. Хто така Килина?

А) заможна вдова;

Б) молодиця;

В) бідна дівчина.

12.Тест. Як Лісовик помстився Лукашеві за зраду Мавці?

А) Лукаш помирає;

Б) Лукаш блукає лісом у вовчій подобі;

В) Лукаш перетворюється на примару.

Творчість відомого українського письменника Б. Харчука вчить кожного з нас виховувати в собі бережливе ставлення до оточуючої природи, до її краси. Його твори здатні з самого дитинства прищепити читачам риси доброти, чуйності і відповідальності за оточуючий нас світ. Частіш усього ми бачимо непорозуміння людей до тих, хто знаходить підтримку і порозуміння саме у природі. На основі прочитаних мною творів я маю змогу зробити висновок, що людина і природа міцно і назавжди взаємопов’язані друг з другом. І тому ми повинні сприймати оточуючу нас природу не тільки очима, а й серцем і душею.

Ми повинні наслідувати справі героя творів Б. Харчука та робити все, що є в наших силах для збереження природи, для її розуміння і для найбільшого з нею зближення. Ніколи не слід знищувати рослинний світ, ніколи не слід ображати тварин, бо все те, що нас оточує у житті – теж живе. Прикладом для нас може служити Планетник – герой однойменного оповідання Б. Харчука, про якого він написав: «Він ніколи не зривав листя, не ламав гілля, старався не толочити постолами трави – усе живе, усе для чогось призначене. Навіщо ж його мучити й нівечити?». Про це ж саме говорить багато повір’їв та народних легенд українського народу, які досить часто зустрічаються у творах письменника.

Для більшості творів Б. Харчука притаманна думка про збереження природи і її краси, і саме цю думку ми ніколи не повинні забувати, зробивши прикладом для себе і своїх вчинків героїв творчості письменника. Для того, щоб стати гідним членом нашого суспільства, «щоб жити і вдосконалюватися — піднятися до краси і сили природи, до волі і єдності».

Відображення в повісті Івана Франка "Захар Беркут" героїчної боротьби народу Русі в XIII столітті проти татаро-монгольських нападників

Іван Франко був визнаним істориком, цікавився історичним минулим своєї батьківщини, написав багато художніх творів і наукових праць. Найвідомішим художнім твором Івана Франка на історичну тему є повість "Захар Беркут", написана на конкурс, оголошений редакцією журналу "Зоря" (1882), і надрукована в цьому ж журналі 1883 року.

У повісті зображено боротьбу наших пращурів проти монголо-татарської навали на Карпатську Русь 1241 р. У відтворенні історичного минулого письменникові до художня вигадка та народна творчість, зокрема широко відома в Галичині і в Закарпатті легенда про затоплення монголів тухольською громадою.

Франко створив художні образи народного проводиря Захара Беркута, його сина Максима, дочки боярина Мирослави, яка перейшла на бік народу, та Тугара Вовка, що зрадив народ і перейшов на бік ворога.

Історично правдиво письменник показав шляхи, якими йшли монгольські орди на руські землі, відобразив події весни 1241 року, згадав битву з ворогами на річці Калці 1224 року. Монгольські орди зображені як ворожа сила, що несла смерть і руїну руським землям. Іван Франко змалював образи ватажків монгольських загарбників Пети й Бурунди. Обидва — сильні люди з владними характерами, але славились неабиякою жорстокістю.

Із огидою описує автор загарбників, порівнюючи їх з хижими звірами, що шукають, кого б пожерти, але з любов'ю розказує про героїчних тухольців на чолі з відважним Захаром Беркутом, в образі якого втілені найкращі риси трудової людини, народна мудрість, воля до боротьби за щастя свого народу. Він із гнівом обрушується на Тугара Вовка, коли той претендує на право володіння Тухольщиною. Сам Беркут, дізнавшись про навалу монголів, виявляє глибоке розуміння небезпеки для Русі Карпатської. Готуючи оборону долини, Захар Беркут орієнтує громаду на те, що їх завдання не лише відбити монголів, а знищити їх, бо недобитий ворог завдасть страждань та мук іншим народам. Він гордий за сина Максима, що допомагає йому в нелегкій боротьбі. Обидва вони зуміли підняти громаду та підготуватися разом з іншими тухольцями до знищення ворогів: заманити їх до улоговини, перекрити вихід воді, що затопила улоговину і нападників, які загинули страшною смертю у паніці. Захар своїми руками з катапульти посилає величезний камінь на ворогів, знаючи, що серед них може бути його син. "Нехай радше гине мій син, ніж задля нього має уйти хоч один ворог нашого краю".

Але головним персонажем повісті є народ, образ його уособлений в тухольській громаді. Він сам вирішує свою долю і забезпечує собі свободу та незалежність. Тому ідея єдності і глибокий патріотизм є провідною думкою цього твору. Все це зробило повість сучасною та актуальною, а любов до свободи і рідної землі увіковічили її. Так і внаш час українцям треба єднатися,щоб здобути волю і незалежність на нашій землі

Объяснение:

Я взяв з інета можеш повикидать те що не подобаеться