Літературний диктант. Стисло відповісти на питання (письмово)

· Про що свідчить висловлювання батька, коли він розповідає, як вони з сином разом вперше орали?

· Що відчував Михайлик?

· А що відчуваєте ви, слухаючи ці рядки? А я відчуваю радість за героя, бо він пишався тим, що допомагає батькові.

· Хто прищеплював Михайлику любов до рослинного і тваринного світу?

· Як мати ставиться до насіння?

· Про яку рису українського селянства це свідчить?

· Яка слабість, або «дурість» була у Михайлика?

· Як ви ставитесь до цього вчинку хлопчика?

Звери на соревнованиях.

Однажды Черепаха, Улитка, Муравей

Решили силами равняться

И спорить, кто быстрей.

И каждый в новой форме

На старте уж стоит.

-Конечно, буду первой ,-

Улитка говорит. -

Тяжелый панцирь трудно

Вам на себе тащить.

Оставьте эти глупости,

Вам не победить.

-Сама ты неуклюжая

И скользкая всегда.

Да ты утонешь в луже

Иль поскользнешься, да!

Пока они кричали,

Уж объявили старт.

И Муравей помчался

На маленьких ногах.

И по заслуге крошке

Награда отдана.

Пусть ножки его малы,

Да голова умна.

Мабуть, найвідомішим твором пісенної спадщини малишка є пісня «рідна мати моя» («пісня про рушник»). вона була написана до кінофільму «літа молодії» і здобула велику популярність серед народу, стала народною перлиною. кожен рядок цієї пісні випромінює доброту і любов, пройнятий материнським теплом і синівською вдячністю. у поезії створено узагальнений образ матері, що «ночей не доспала», що передавала своєму синові любов до вітчизни, до природи, до всього прекрасного. мати перед дальньою дорогою дає сину «рушник вишиваний», де вимережила своїй дитині долю, долю серед тихого шелесту трав, «в щебетанні дібров». цей рушник оберігатиме сина в дорозі і буде нагадувати йому про сонячне дитинство, розлуку з рідним краєм і найдорожчою людиною. своєрідна форма поезії наближає її до пісні. рефрен надає співучості, ніжності, ліричності, народності. твір насичений епітетами, яскравими метафорами.