Літературний паспорт поезій Т.Г. Шевченка «Світе ясний! Світе тихий! ... »,« Чи не покинуть нам, небого »
Жанр, тема и главная идея Или хоть что-нибудь из этого к этим двум стихам

Як з ‘явилась повість «Захар Беркут» ? І. Франко написав цей твір 1882 року для конкурсу, оголошеного редакцією і журналу «Зоря», 1883 року повість була надрукована в цьому ж журналі. Які правдиві історичні події лягли в основу повісті «Зараз Беркут» ? Історично правдиво письменник показав у своїй повісті шляхи, якими йшли монгольські орди на руські землі, а також відобразив події весни 1241 року, згадав і битву з ворогами на річці Калці 1224 року. Яка провідна ідея повісті І. Франка «Захар Беркут» ?   Розкажіть, як групуються персонажі у повісті?  Яку мету ставив перед собою Захар Беркут, ставши до боротьби проти монгольського війська? Мудрий ватажок тухольської громади ставив перед собою за мету не просто захистити своє село від монголів, а розбити їх ущент, бо вороги з подвійною люттю кинуться на сусіда - верховинців і знищать їх. «Не відбити, а розбити  монголів - се повинна бути наша мета», - говорив Захар Беркут.  Чому Мирослава пішла проти батька, стала на бік трудового народу?Мирослава, дочка боярина Тугара Вовка, всім серцем сприйняла справедливість тухольських порядків, і не лише велике кохання до Максима керує її вчинками, коли вона вирішує перейти на бік трудового народу. Вирішальним є безмежна любов до Вітчизни та загострене почуття справедливості. І  яку легенду розповів Максим Мирославі та боярину на початку повісті? Чаруючий світ художніх прийомів. (За до художніх засобів І. Франко творить новий світ, художню реальність, намагається сформувати свої естетичні принципи, вносячи в повість певні духовні цінності. Текст твору містить дуже багато пейзажних картин, де зображуються природні ландшафти, долини, в якій і   знаходилось село. Велика кількість порівнянь, епітетів (намулистий, стрімкий,  тісний, гірський тощо, долина, немов котел; потік, немов вуж…) Реалізм повісті. Зображення реалістичних картин твору, які дають можливість читачеві потрапити у цю місцину, ми наче блукаємо серед тухольської долини… «При вході до кожного дворища стояли дві липи, між якими привязані були гарно плетені в усякі узори ворота. Майже над кожними воротами на жердці висіла прибита якась хижа птиця: то сова, то сорока, то яструб, то орел… се були знаки духів і опікунів дому». Сюжетна канва твору. І. Франко не тільки майстер пейзажів, він вигадує захоплюючі сюжети. Повість має не лише цікавий основний сюжет, в якому поєднуються дві сюжетні лінії: історична та особиста. Крім того, у творі  приховане повторення фрагментів повісті. Йдеться про загибель війська  загарбників у долині. Мешканці селища заблокували гірський потік,в наслідкок якого сталась повінь, в якій загинули всі вороги. Дуже схожу легенду розпоадав Максим на самому початку повісті. Авторові вдалося показати внутрішній світ героїв, пояснити і вмотивувати їх вчинки. Франко був дуже освічений в плані історичних деталей та подробиць, бо чітко змалював особливості життя карпатської Русі в XIII столітті.

«Легенда (лат. Legenda – те, що належить прочитати) –  Найпоширеніший жанр європейського середньовічного письменства (починаючи з VІ ст.), що сформувався у католицькій писемності переважно як житіє святого, написане в день його пам'яті, або як збірник повчальних оповідань про життя святих мучеників, ісповідників, святителів, преподобних, пустинників, стовпників, який називали «Патериком» <…>  Усне народне оповідання про чудесну подію, що сприймається як достовірна. Легенди дуже близькі до переказів, відрізняються від них найбільше тим, що в основі їх – біблійні сюжети».

«Якщо термін «переказ» народного походження, то слово «легенда» – книжне. У давнину легендами називали писемні твори з релігійними сюжетами або книги про житія святих тощо. Книги ці призначалися для обов'язкового прочитання ченцями, служителями культу. Легендами називали ще написи на монетах, фортечних брамах, географічних картах, малюнках тощо. Переписувачі житій святих вносили в канонічні тексти свої зміни, використовуючи при цьому елементи усної оповідної традиції. Так виникала апокрифічна література, твори якої разом з багатьма сюжетами церковних книг почали проникати в народний побут, змішуючись тут з усними легендами та переказами язичницької міфології».В народних переказах приблизно те ж і в легендах, з тією тільки різницею, що легендарні постаті не вважаються плодом вимислу, а реальними, хоч і з далекого минулого, постатями. Отже, образи легенди – це такі ж образи-символи, як і в казці, з набором усталених рис, тільки з установкою на їх реальне існування.