За останніми соціологічними опитуваннями, темою яких були життєві цінності, які відіграють у житті людини найважливішу роль, вчені прийшли до висновку, що для деяких людей головне у житті є багатство, для інших кар’єра, слава, кохання, гроші, і тільки частина опитаних відповіла, що найголовнішим для них є власне здоров’я та здоров’я своїх близьких.
Ми знаємо, як зберегти гроші, як зберегти речі. Але далеко не всі розуміють, що потрібно робити, щоб не шкодувати про втрачене здоров'я.
Що таке здоров'я? Мабуть, це коли нічого не болить, коли добре себе почуваєш. Тоді алкоголіків і наркоманів, у яких нічого не болить, теж можна назвати здоровими? Звісно ж, ні. Дійсно, довгі роки здоров'я розумілося як відсутність хвороб і фізичних вад. Але в наш час встановилася інша точка зору. Відповідно до цієї точки зору, здоров'я буває фізичне, душевне і соціальне.
Фізичне здоров'я – це стан правильної роботи всього організму. Якщо людина фізично здорова, то вона може виконувати всі свої поточні обов'язки без зайвої втоми. У неї достатньо енергії, щоб успішно вчитися в школі і робити всі необхідні справи вдома.
Душевне здоров'я проявляється в тому, що людина задоволена собою, подобається сама собі такою, якою вона є, вона задоволена своїми досягненнями і може робити висновки зі своїх помилок.
Соціальне здоров'я проявляється у відносинах з іншими людьми. Соціально здорові люди вміють ладнати з оточуючими. Вони поважають чужі права, можуть знаходити нових друзів, вміють висловити свої потреби так, щоб вони стали зрозумілі оточуючим.
Здоровим можна назвати тільки таку людину, яка володіє всіма трьома видами здоров'я. І це тільки одна з найбільших людських цінностей, про яку можна сказати: «Що маємо – не бережемо, втративши – плачемо».
Та так само можна сказати про своїх близьких, з якими ми, буває, сваримося через дрібниці, про своїх друзів, яких втрачаємо, а тільки потім розуміємо, наскільки важливі вони були у нашому житті. Щодо близьких та друзів, то я впевнений, що це найбільші цінності, які ми повинні берегти якомога пильніше, адже не може людина залишатися самотньою, не може вона нічого досягнути без до люблячих людей. Отже, щоб не жалкувати потім, треба сьогодні цінити усіх, хто знаходиться поруч з нами, хто нам допомагає.
Кожна країна має свою пісню. Український народ вважається чи не найспівочішим у світі, а самі пісні, напевно, наймелодійнішими. Особливо нам притаманні історичні пісні, а також думи. Саме в історичних піснях ми можемо побачити зображення мужніх героїв, захисників своєї вітчизни. В Україні такими героями були козаки. Саме з часів козаччини історична пісня знайшла свого слухача. Вона передається з покоління в покоління. Цим самим зберігає самобутність і неповторність української нації. Та історична пісня відтворила не тільки історію. Вона подарувала цілу низку мужніх образів: від реально існуючих і до вигаданих народом. Це і Богдан Хмельницький, і Самійло Кішка, і козак Голота, та ще безліч різних неповторних особистостей. От, наприклад, історичні пісні «Ой, послав Бог Хмельницького» та «Чи не той хміль» оспівують неперевершеного ватажка, батька всього українського козацтва Богдана Хмельницького. Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Все своє життя Гетьман боровся проти польської навали. Відважно вів військо боронити рідну землю. Тому ці історичні пісні пронизані духом мужності, радості перемоги. Саме в таких піснях ми бачимо, як страждав український народ, як молив про свободу. І нарешті, через багато років, мрія кожного українця все таки здійснилась. Я вважаю, що роль таких історичних пісень у житті нашого народу є дуже важливою. Це наш внутрішній світ, наша самобутність, без якої ми не назвемося українцями
Ми знаємо, як зберегти гроші, як зберегти речі. Але далеко не всі розуміють, що потрібно робити, щоб не шкодувати про втрачене здоров'я.
Що таке здоров'я? Мабуть, це коли нічого не болить, коли добре себе почуваєш. Тоді алкоголіків і наркоманів, у яких нічого не болить, теж можна назвати здоровими? Звісно ж, ні. Дійсно, довгі роки здоров'я розумілося як відсутність хвороб і фізичних вад. Але в наш час встановилася інша точка зору. Відповідно до цієї точки зору, здоров'я буває фізичне, душевне і соціальне.
Фізичне здоров'я – це стан правильної роботи всього організму. Якщо людина фізично здорова, то вона може виконувати всі свої поточні обов'язки без зайвої втоми. У неї достатньо енергії, щоб успішно вчитися в школі і робити всі необхідні справи вдома.
Душевне здоров'я проявляється в тому, що людина задоволена собою, подобається сама собі такою, якою вона є, вона задоволена своїми досягненнями і може робити висновки зі своїх помилок.
Соціальне здоров'я проявляється у відносинах з іншими людьми. Соціально здорові люди вміють ладнати з оточуючими. Вони поважають чужі права, можуть знаходити нових друзів, вміють висловити свої потреби так, щоб вони стали зрозумілі оточуючим.
Здоровим можна назвати тільки таку людину, яка володіє всіма трьома видами здоров'я. І це тільки одна з найбільших людських цінностей, про яку можна сказати: «Що маємо – не бережемо, втративши – плачемо».
Та так само можна сказати про своїх близьких, з якими ми, буває, сваримося через дрібниці, про своїх друзів, яких втрачаємо, а тільки потім розуміємо, наскільки важливі вони були у нашому житті. Щодо близьких та друзів, то я впевнений, що це найбільші цінності, які ми повинні берегти якомога пильніше, адже не може людина залишатися самотньою, не може вона нічого досягнути без до люблячих людей. Отже, щоб не жалкувати потім, треба сьогодні цінити усіх, хто знаходиться поруч з нами, хто нам допомагає.
Кожна країна має свою пісню. Український народ вважається чи не найспівочішим у світі, а самі пісні, напевно, наймелодійнішими. Особливо нам притаманні історичні пісні, а також думи. Саме в історичних піснях ми можемо побачити зображення мужніх героїв, захисників своєї вітчизни. В Україні такими героями були козаки. Саме з часів козаччини історична пісня знайшла свого слухача. Вона передається з покоління в покоління. Цим самим зберігає самобутність і неповторність української нації. Та історична пісня відтворила не тільки історію. Вона подарувала цілу низку мужніх образів: від реально існуючих і до вигаданих народом. Це і Богдан Хмельницький, і Самійло Кішка, і козак Голота, та ще безліч різних неповторних особистостей. От, наприклад, історичні пісні «Ой, послав Бог Хмельницького» та «Чи не той хміль» оспівують неперевершеного ватажка, батька всього українського козацтва Богдана Хмельницького. Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Все своє життя Гетьман боровся проти польської навали. Відважно вів військо боронити рідну землю. Тому ці історичні пісні пронизані духом мужності, радості перемоги. Саме в таких піснях ми бачимо, як страждав український народ, як молив про свободу. І нарешті, через багато років, мрія кожного українця все таки здійснилась. Я вважаю, що роль таких історичних пісень у житті нашого народу є дуже важливою. Це наш внутрішній світ, наша самобутність, без якої ми не назвемося українцями