Литературный диктант по содержанию комедий Ивана Карпенко-Карого
Письменно ответьте на вопросы
1. В деле Мартина Борули поверенным выступает Трандалев?
2. Почему радовался поверенный Трандалев?
3. Кто кому говорил в произведении: "Слушай старших, выписывай почерка, заучивай бумаги ...
Трис, Трис лежи людьми, с тебя будут люди! "
4. Кому принадлежит реплика: "Наконец: выиграл или проиграл, а денежки давай! Живи
- не тужи! "
5. Кто и кому говорит: "Мужик - одно слово, а ты на такой линии, трешься между
людьми другого колена. "
6. Кого Мартин выбрал на роль благородного жениха для дочери? Почему не
Николая?
7. Что за оказия случилась с Омельком в огороде? Кто является виновником этого?
3. Кто и кому говорил: "Ты ослеп от дворянства! И пока ту правду найдешь, то ве
хозяйство профиськаеш ... "
9. Почему жених убежал от Марыси?
10. Как отблагодарил его за то Боруля?
11. Какое отношение имеет Боруля к Красовского?
12. Какие барские порядки ввел Мартин в своей семье?
13. К чему дослужился Степан в суде?
14. Кому из действующих лиц принадлежат слова: "Слышу, как мне легко делается, как
новая душа сюда вошла, а старая, дворянская, пеплом стала ».
15. Чем завершилось притязания Мартином дворянских прав?
16. Кто из действующих лиц, по вашему мнению, исповедует традиционные крестьянские ценности?
17. Какой эпизод коледiи выдался вал смешным?
18. В чем, на ваш взгляд, символичность краха Степановых надежд на
чиновничью карьеру?
19 О какой услугу просил Маюфес пузырь?
20 Каким состоянием обладает Терентий Гаврилович Пузырь? почему отказывается
выдать дочь за Калиновича?
21 Кто такой Феноген? Лихтаренко? Зеленский? Золотницкий?
22. Какое несчастье случилось с Пузирел? С какой целью к нему приехал чиновник?
Проблема батькiв та дiтей є провiдною темою багатьох творiв як у свiтовiй, так, зокрема, i в українськiй лiтературі. І. С. Нечуй-Левицький у повісті «Кайдашева сім'я» з великою майстернiстю показав життя українського села пiсля реформи 1861 року, викривши причини непорозумiнь i сварок на прикладi сiм'ї Кайдашiв, показав, як і чим жило молоде покоління в перші десятиліття після скасування кріпосного права. Важко було старшому поколінню, а молодому все було вперше: вперше будували своє життя некріпаками, вперше одружувалися за велінням свого серця, а не за велінням пана. А старше покоління хотіло, щоб їх слухали, як все життя слухали вони своїх батьків, пана тощо. Проблема ця вiчна, i висвiтлюється та розв'язується вона кожного разу дуже цiкаво. Головне для розв'язання цього конфлiкту, на мою думку, є усвiдомлення його причини.
Основною ж причиною конфлiкту мiж старшими та молодшими Кайдашами є нескiнченна суперечка за "моє" i "твоє", дрiбновласницькi iнстинкти Кайдашiв. Внаслiдок сутичок i боротьби за приватну власнiсть люди стають жорстокими, жалюгiдними, руйнують родиннi зв'язки, плямують власну гiднiсть та гідність близьких їм людей. Але є, на мiй погляд, тут ще один аспект - вiковий: старiсть не хоче поступатися своїми позицiями молодостi. Чесно кажучи, глибоко в душi менi дуже жаль старих Кайдашiв, що весь свiй вiк працювали, примножували добробут, ростили синiв. Їм, цим вже дорослим синам, врахувати б це, але вони впевнено будують своє життя, де на батькiвське "моє" вони вiдповiдають гострим опором. Та їх теж можна зрозумiти, бо в першi десятирiччя пiсля скасування крiпацтва свiдомiсть селян зазнала суттєвих змiн, що внесли в життя темного, забитого вiками панщини народу новi порядки. Важко до них пристосовується родина Кайдашiв, що складається з двох поколiнь. Думаю, крiм двох названих причин конфлiкту ("моє" - "твоє" та "старiсть - молодiсть"), автор висвiтлює ще одну: протирiччя мiж старим i новим ладом.
Саме соцiально-побутове середовище спотворює характери героїв повiстi, що стикаються у конфлiктi "батьки та дiти". Вічна проблема «батьків та дітей» теж прийшла до нас з сивої давнини. Однак І. С. Нечуй-Левицький уперше вказує нам на неповагу до батьків. Порушилася віковічна українська традиція шанобливого ставлення до батька-матері у дітей, і їх життя ламається, летить під укіс. Бо у своїй власній сім’ї не можна виховувати у дітей повагу до себе, коли ти зневажив своїх батьків - діти ж бо це бачать. І у нашому сьогоденні нерідко бачиш, як спілкуються брат із сестрою, бо заздрять один одному, бо спадок батьків не так поділили. Нехай Кайдаші були неосвічені затуркані панщиною, а що ж їх рівняє з нашими сучасниками? Чому ми не можемо піднятися над ними?
Останнім часом усе звертають на «український менталітет», але мені здається, що це тільки для того, щоб якось виправдати себе, бо ж таки соромно зізнатися собі у «кайдашевих звичках», які, на жаль, ще живуть серед нас. Хоч і здаються нам смішними суперечки Кайдашів, інколи ми пізнаємо в них і наших сучасників, які за «моє» готові на все. Але що цікаво - сміятись над Кайдашами - сміємось, а себе такими не бачимо. А жаль!
Объяснение:
Синтаксичний розбір складносурядного речення
1. Зазначити, що речення складне, сполучникове, складносурядне.
2. Дати характеристику речення за метою висловлювання (розповідне, питальне чи спонукальне) та інтонацією (окличне чи неокличне).
3. Визначити всі члени речення.
4. Визначити кількість сурядних частин, що входять до аналізованого речення.
5. Визначити смислові відношення між сурядними частинами (єднальні, протиставні, зіставні чи розділові) і відповідний тип сурядних сполучників, що їх зв’язують.
6. Пояснити розділові знаки між частинами речення.
7. Побудувати схему складносурядного речення.
Зразок усного розбору
Віки Летять, а В Неозорнім Морі Єдине Сонце Для землі Горить (П. Филипович).
Речення складне, сполучникове, складносурядне, розповідне, неокличне. Складається з двох частин: перша - Віки летять; друга – В неозорнім морі єдине сонце на землі горить. Перша і друга частина за змістом зіставлені і поєднані зіставно-протиставним сполучником А. Між частинами складносурядного речення ставиться кома.
Зразок письмового розбору
Речення скл., складносур., розпов., неокл., 2 частини, з’єдн. зіст.-протист. спол. а. На письмі між частинами – кома.
[ ], а [ ].
А а
Синтаксичний розбір складнопідрядного речення
1. Зазначити, що речення складне, сполучникове, складнопідрядне.
2. Дати характеристику речення за метою висловлювання (розповідне, питальне чи спонукальне) та інтонацією (окличне чи неокличне).
3. Визначити всі члени речення.
4. Назвати головну і підрядну частини, поставити питання від головної до підрядної.
5. Визначити характер залежності підрядної частини від головної.
6. Назвати засоби поєднання підрядної частини з головною (сполучники чи сполучні слова).
7. Пояснити розділові знаки між частинами складнопідрядного речення.
8. Побудувати схему речення.
Зразок усного розбору
Як тільки Харитя Увійшла Межи жита, Гарний Краєвид Зник (М. Коцюбинський).
Речення складне, сполучникове, складнопідрядне; розповідне, неокличне. Головна частина – Гарний краєвид зник, підрядна – Як тільки Харитя увійшла межи жита. Підрядна частина відповідає на питання З якого часу? й залежить від головної частини в цілому. Підрядна частина часу в реченні стоїть перед головною частиною й поєднується з нею складеним сполучником Як тільки. Між головною і підрядною частинами складнопідрядного речення ставимо кому.
Зразок письмового розбору
Речення скл., спол., складнопідр.; розпов., неокл. Гол. ч. – Гарний краєвид зник. Підр. ч. – Як тільки Харитя увійшла межи жита; з якого часу?; залеж. від гол. ч. в цілому, стоїть перед гол. ч., поєдн. сполучн. Як тільки; між гол. і підр. ч. - кома.