Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера Як звати хлопців? Де будуть відбуватися події?
б) Для чого вчителька біології дала завдання зібрати колекцію комах?
в) Як характеризує хлопців те, що минулого року вони здали гербарій Митькового брата?
г) Чому хлопці так хотіли поїхати до Митькової бабусі?
д) Що переконало маму відпустити дітей в село?
е) Чому про знайомство з Василем Трошем Митько сказав :"Неприємний суб'єкт"?
є) Хто такий В. Трош і що робить у Юрківці?
ж) Чому бабуся з легкістю відпустила хлопців до озера?
з) Для чого Митько бігав довкола куреня і штрикав держаком сачка?
и) Хто такий Гнат ? Чим займається?
і) Хто це: "Дідок у темних смугастих штанях, у синьому піджаку й кашкеті"?
ї) Що розповів Василь про озеро? Що подарував хлопцям?
Учні повинні знати: поняття поетичного новаторства Андрія Малишка; розкривати тему й основну думку твору, знаходити в тексті рядки на підтвердження хоробрості воїнів, ставлення людей до воїна-розвідника; обгрунтовувати особливості композиції поеми (обрамлення), її елементів; характеризувати роль ліричних відступів у тексті твору.
Учні повинні вміти: аналізувати поему «Прометей», пояснювати символізм образу Прометея (символ мужності, нескореності, любові до людей; характеризувати образ головного героя поеми.
Обладнання: портрет письменника на дошці, збірки його творів, ілюстрація до поеми «Прометей», аудіозаписи, опорний конспект (для кожного учня), підручник з української літератури для 8 класу, комп'ютерні презентації, проектор, проекційна дошка, костюми для інсценування.
Тарас Шевченко ніколи не був і не буде людиною з минулого, бо творчість його актуальна завжди — і сто років тому, і зараз, і через сто років після нас. Я впевнено можу сказати, що в Україні немає жодної людини, яка б не знала рядочка з Шевченкового твору, або хоча б його імені. Тараса Григоровича пам’ятають, шанують, бо дійсно важко переоцінити все значення його діяльності.
Але чим же він важливий для нас зараз? Для мене особисто — це приклад надзвичайної мужності і вірності собі, бо лише дуже смілива людина могла писати твори на зразок «Сну» в країні, де панувала царська сваволя. Тільки людина з великою силою духа могла винести стільки років заслання без можливості займатися улюбленою справою.
Шевченко вірив у велике майбутнє України, бо недарма ж з’явився такий вірш, як «Ісаія. Глава 35». І для нас, нащадків великого поета, які живуть майже через півтора століття після його смерті, цей вірш все ще залишається програмою на майбутнє. Україна вже вільна і незалежна — і це саме те, про що мріяв великий Кобзар, але чи щасливі люди в нашій країні? Нам багато ще треба зробити, щоб мрії поета здійснилися, щоб Україна стала квітучою і щасливою країною. Адже ми маємо головне — власну незалежну країну, про яку Тарас Григорович міг тільки мріяти, і ми повинні усвідомити, що в цьому нам дуже пощастило, але треба рухатись далі, щоб здійснилося пророцтво:
... і потечуть Веселі ріки, а озера Кругом гаями поростуть Веселим птаством оживуть.
І ще одна настанова Шевченка сьогодні актуальна як ніколи: «Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь...»