Мое ставлення до митька та його вчинку.

В передноворічний день Старий Рік почув, що всі люди, звірі і птахи готуються його проводжати. А будуть зустрічати Новий Рік. Розлютився Старий Рік. — Як то? Чому мене готуються проводжати? Я не хочу відходити! Я багато зробив добрих справ і ще не всі завершив. — Не гнівайся, Старий Рік ! Ти дійсно приніс багато радості і щастя, твориш добрі справи. Та твій час скінчився — защебетали в один голос лісові птахи. Та Старий Рік не міг заспокоїтись. І вирішив не пускати в свої володіння Новий Рік. Відразу розбудив він Буйного Вітра і Віхолу. І пішли вони гуляти лісами і полянами, містами і селами. Віхола сипала густим сріблястим сніжком. А Буйний Вітер роздимав його і засипав всі дороги і стежки. Намітав на шляхах величезні снігові замети і кучугури. Та зимовий день короткий. Ось уже і вечоріє. Стомилися буйний Вітер і Віхола, та й пішли відпочивати. Все навкруги затихло, Потріскував морозець. На ясному небі засяяв місяць. На вулицях лунав дзвінкий сміх, пісні і було чути щирі привітання: — З Новим Роком ! І зрозумів тоді Старий Рік, що не в змозі він зашкодити приходу Нового Року. А всі справи, що не завершив він, завершить Новий Рік.

Про пам’ять

Всім відомо, що У нас
Пам’ять - просто вищий клас!
Прочитаємо лиш вірша
І повторимо ураз:“Їхав Ваня на коні,
Вів собачку по стерні,
А в цей час якраз бабуся
Мила фікус на вікні”.
- я завжди всім говорю,
Що ніколи не зубрю,
Що історію про Ваню
Дуже легко повторю:
“Їхав Ваня на вікні,
Вів собачку по стерні,
А в цей час зелений фікус Мив бабусю на коні”.
- Ну, який же ти дивак,
Тільки хвастатись мастак! Краще ти мене послухай,
А було усе отак:
“Їхав фікус на коні,
Вів бабусю по стерні,
А знайома нам собачка
Мила Ваню на вікні”.