«Світ який — мереживо казкове!..» Від неї віє юнацьким максималізмом, життєствердною енергією. Автор передає почуття ліричного героя, який відчуває потребу в коханні і добрі, тому просить у долі:
Дай мені любові,
дай добра,
Гуркочи у долю мою, світе..
Не шкодуй добра мені, людині,
Щастя не жалій моїм літам.
Юнак очікує від життя дива, приходу справжніх почуттів, про які мріяв в «юнацьких несміливих снах». Очевидно, таки прийшло до ліричного героя перше кохання. Інколи, засліплений сильним почуттям, не помічаєш недоліків милої серцю людини; але може настати час руйнування «рожевих ілюзій». І саме тоді перевіряється глибина, щирість кохання. Кохання — не лише повсякденні радощі, воно інколи несе і муки, і страждання, бо буває нерозділеним, болючим, зрадливим. Письменник, мабуть, відчув на собі, тому і з’явилися вірші «Люсі», «Ти байдужа, як мертве місто», «Є в коханні і будні, і свята…». В останній поезії поет розкриває буденні і святкові дні любові, як буває непросто молодим людям порозумітися, знайти спільну стежину в житті, гармонію , почуттях…
Але, що б там не було, треба чекати на єдину, велику, вірну любов — вона до неї неодмінно прийде. Втрачає багато той, хто не вміє поступитися, не здатний відрізнити важливо го від мізерного.
Василь Симоненко закликає бути життєрадісними, любити свою батьківщину, народ, пробуджувати в людині прекрасні почуття. Власне таким і був поет, прожив лише двадцять дев’ять років, пізнав радощі кохання і був до безтями закоханий у життя!
Запитання 1
У якій родині народилася говорюща риба?
варіанти відповідей
У неповній.
У багатодітній.
У шанованих риб'ячою громадою батьків.
Запитання 2
Як ставилися до риби батьки?
варіанти відповідей
Гордилися своєю дитиною, підтримували і розвивали її талант.
Засмучені батьки сподівалися, що з віком, як їхня дитина вбиватиметься в луску, це мине, як минають дитячі хвороби.
Не звертали уваги на її особливість.
Запитання 3
Чи засмучувало це рибу?
варіанти відповідей
Не розуміла , що відбувається.
Дуже засмучувалася.
Їй було байдуже.
Запитання 4
Як до риби ставилися інші риби?
варіанти відповідей
Не звертали на неї уваги.
Їх дратувала присутність говорющої риби.
Всі хотіли товаришувати з нею.
Запитання 5
Хто судив рибу за її вміння говорити?
варіанти відповідей
Верховний морський суддя.
Вся рибна громада в присутності старого риба.
Великий Нептун
Запитання 6
Як риби повідомили говорющу рибу про свій вердикт?
варіанти відповідей
Написали листа водяними чорнилами.
Оголосили на загальному засіданні.
Безслівний присуд був намальований верховодами на верхніх верствах води.
Запитання 7
Які зміни відбулися з рибою на суші?
варіанти відповідей
Вона померла від нестачі кисню.
Завела знайомство з рибалкою, в особі якого знайшла співрозмовника.
Самотньо блукала сушею і не могла знайти собі місця.
Запитання 8
Чи є в сім'ї рибалки взаєморозуміння?
варіанти відповідей
Так.
Ні.
Вся сім'я безвідповідально ставилася до наказів один одного.
Запитання 9
Як поставилися діти рибалки до риби?
варіанти відповідей
Запросили до столу.
В один голос закричали: "Говорюща риба!" .
Не помітили її
Запитання 10
Яка доля спіткала говорюшу рибку?
варіанти відповідей
Вона повернулася до батьків і порозумілася з рибовою громадою.
Дружина рибака приготували її на пательні.
Вона залишилася жити в будинку рибака.
Запитання 11
Чому найбільше шкода жінки, яка не почула голосу риби?
варіанти відповідей
Бо вона настільки заклопотана, що навіть не почула голос риби.
Бо її покинув чоловік.
Вона померла.
Запитання 12
Основна думка казки "Говорюща риба" ...
варіанти відповідей
Хто не працює , той не їсть.
Сім разів відмір, один раз відріж.
Той, хто чужий серед своїх, серед чужих своїм не стане.
Объяснение:
«Світ який — мереживо казкове!..» Від неї віє юнацьким максималізмом, життєствердною енергією. Автор передає почуття ліричного героя, який відчуває потребу в коханні і добрі, тому просить у долі:
Дай мені любові,
дай добра,
Гуркочи у долю мою, світе..
Не шкодуй добра мені, людині,
Щастя не жалій моїм літам.
Юнак очікує від життя дива, приходу справжніх почуттів, про які мріяв в «юнацьких несміливих снах». Очевидно, таки прийшло до ліричного героя перше кохання. Інколи, засліплений сильним почуттям, не помічаєш недоліків милої серцю людини; але може настати час руйнування «рожевих ілюзій». І саме тоді перевіряється глибина, щирість кохання. Кохання — не лише повсякденні радощі, воно інколи несе і муки, і страждання, бо буває нерозділеним, болючим, зрадливим. Письменник, мабуть, відчув на собі, тому і з’явилися вірші «Люсі», «Ти байдужа, як мертве місто», «Є в коханні і будні, і свята…». В останній поезії поет розкриває буденні і святкові дні любові, як буває непросто молодим людям порозумітися, знайти спільну стежину в житті, гармонію , почуттях…
Але, що б там не було, треба чекати на єдину, велику, вірну любов — вона до неї неодмінно прийде. Втрачає багато той, хто не вміє поступитися, не здатний відрізнити важливо го від мізерного.
Василь Симоненко закликає бути життєрадісними, любити свою батьківщину, народ, пробуджувати в людині прекрасні почуття. Власне таким і був поет, прожив лише двадцять дев’ять років, пізнав радощі кохання і був до безтями закоханий у життя!
Объяснение: