Є на Поділлі містина згідно якої не знайдеш у цілій країні. Тут уже багато століть стоїть на кам'яному пів острові древнє місто Кам'янець Подільський. Кам'янцю випала довга та бурхлива історія. Цей важливий, оборонний вузол, входив до складу кількох держав: Монголо татарської орди, великого князівства литовського, Польської борони, Туреччини, Росії та радянського союзу СРСР. Попри це місто Коду(не знаю чи правильно) завжди залишалося Українським. Звичайно ж найбільшим кладливим(♀️) Кам'янця була Українська та Польська культура, адже місто виросло на межі заселення двох народів . За Польщею Кам'янець був місцем ув'язнення багатьох українських патріотів. Зокрема у фортеці приймали незламні густини(♀️) Кармалюка. З цим епізодом в історії міста пов'язана цікава місцева легенда, кажуть коли Кармалюка везли до фортеці, його побачила молоденька Польська панночка. Закохавшись у мужнього красеня, вона почала шукати б визволити його. І от, піднявшись одного дня на сорока метровий мінарет, панянка вистрілила з лука в те вікно папської вежі, де як вона знала вам знаходитися князь. До стріли крім записки досить палкого змісту, було прикріплено згорнуту кульку, довгу та міцну Турецьку шайбу. Кажуть що Кармалюкові вдалося втекти з фортеці, саме завдяки цьому подарунку. Бачить Кам'янець і гострі козацькі шаблюки Богдана Хмельницького, Максима Кривоноса, Івана Богуна, Петра Дорошенка. Кілька днів, пробув у Кам'янці в 1846 році Тарас Шевченко мандруючи Україною за завданнями археографічної комісії. Майже 8 місяців у часи безвольних змагань невеликий Кам'янець був тимчасовою столицею Української республіки.Так дивно відобразилася на долі маленького містечка на Поділлі вся історія України. Туристичний потенціал міста на Камені, багатить. Його складає розкішна навколишня природа, надзвичайно мальовничий каньйон річки Смотич, три кілометрова сталактитова печера Атлантида поблизу Кам'янця, архітектурі ансамблі, і звичайно сама стара фортеця. Що ж до фортеці, яка давно стала візитівкою Кам'янця, то аналогу їй Україні немає. Туристична цінність цієї пам'ятки останнім часом стрімком зростає, разом із поширенням серед європейської молоді ретро моди, на середньовічної лицарської культури
На мою думку,минули справді варто пам'ятати заради майбутнього. Кожен,хто прагне успіху у власній діяльності,має знати,вивчати й поважати досвід своїх предків. Досвід тисячоліть неповторний,він містить і результати пізнання,і моральні засади людських взаємовідносин,і аналіз помилок та досягнень багатьох поколінь.Це міцне підг'рунтя для побудови майбутнього.Ось чому в вивченню історї приділяють так багато уваги і діти починають ознайомлення з нею ще з шкільних років.
Яскравим підтвердженням цього є постійна потреба у визначні моменти нашого життя звертатись до аналогічних ситуацій у минулому.Наприклад,за часів становлення незалежної України пам'ять про чесноти козацтва не давала людям покладати руки і живила патріотичний дух!
До того ж,якщо ти нехтуєш минуле,то будь - яка твоя праця не матиме сенсу,і замість того,щоб пишатися,твої ж діти не звертатимуть уваги,на створене тобою протягом життя,на твою працю,твої досягнення.
Отже,історична пам'ять відіграє велику роль у житті,саме вона змушує нас замислитись над наявними проблемами і водночас дає ключ до їх вирішення.Відповідальність за майбутнє покладена на кожного із нас,а щоб воно було світлим,треба засвоїти уроки минулого!
Розумного пошли — одне слово скажи, дурня пошли — три скажи та й сам за ним піди.
Розум за гроші не купиш.
Золото без розуму — болото.
Два хитрих мудрого не переважать.
Хто знання має, той мур зламає.
Хто вчиться змолоду, не зазнає на старість голоду.
Розумний учить, дурень повчає.
Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.
Розумний розсудить, а дурень осудить.
Пташка красна своїм пір'ям, а людина — своїм знанням.
Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.
Око бачить далеко, а розум ще дальше.
Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом!
Не бажай синові багатства, а бажай розуму!
Не краса красить, а розум.
Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать.
Наука не пиво: в рот не віллєш!
Науки ні вода не затопить, ні огонь не спалить.
Що написане пером, не вивезеш і волом.
По одежі стрічають, по уму проводжають.
Перед розумом, і сила поступається.
Навчай інших — і сам навчишся.
Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
Людей питай, а свій розум май!
За одного грамотного сім неграмотних дають.
Голова без розуму, як ліхтарня без свічки.