Милосердя, привітність, доброта завжди прикрашають людину. Деякі люди, незалежно від віку, ніколи не втрачають красу – просто краса обличчя перетворюється на красу серця, красу душі. Можна навести багато прикладів людської участі, щедрості, краси людської душі. Адже наше життя складається з крихітних штучок – посмішок і добрих справ. Напевно, всюди у людини є можливість проявити доброту і милосердя.Істинне милосердя – це готовність до комусь або пробачити когось із співчуття, людинолюбства. Це бажання приносити користь іншим людям, не замислюючись про винагороду. Вважають, що краса врятує світ. Але якщо бути точніше, то світ врятує краса людської душі. Милосердя – традиційна риса українців. Ще наприкінці дев'ятнадцятого століття в Україні налічувалося багато благодійних товариств і попечительств. Можна назвати багато людей, які несли і несуть добро в наше життя, які присвятили себе служінню іншим людям. Згадаймо хоча б перших медичних сестер, яких не просто так називали сестрами милосердя.Справжнє милосердя безкорисливо. Техногенні аварії, повені, землетруси, стихійні лиха приносять людям багато горя. Але саме в таких ситуаціях у людей проявляються самі добрі почуття. Всі народи України та інших держав надають посильну до постраждалим: здають кров, перераховують гроші, приносять речі, продукти, іграшки дітям. Вилучити милосердя – значить позбавити людей одного з найважливіших проявів моральності. Проблема милосердя хвилювала і хвилює багатьох письменників, які своїми творами змушували задуматися кожного з нас про милосердя, людяність.Зараз, у двадцять першому столітті, столітті машин, швидкостей, новітніх інформаційних технологій проблема милосердя залишається актуальною. Ми нерідко стикаємося з байдужістю, озлобленістю, егоїзмом, небажанням до ншим людям. Ми не вміємо ставити себе на місце людей, що опинилися у важкій ситуації. І якщо так триватиме далі, то прожити без милосердя і співчуття буде дуже важко. Кожному з нас потрібно не соромитися проявляти своє співчуття, співпереживання оточуючим.У нашій країні є багато людей, яким необхідно почуття співчуття та милосердя. Адже це перші ліки від усіх хвороб і неприємностей. У милосерді потребують не тільки літні, бідні і хворі люди, а нерідко й ті, які через ряд обставин опинилися в скрутному становищі: бомжі, п'яниці, наркомани. Милосердя – це норма життя, а не поодинокий випадок. Без милосердя і співчуття неможливо прожити. Воно потрібно всім: і тим, кому допомагають, і тим, хто допомагає.
