Былин об Илье Муромце несколько. Вы не указали, которая вас интересует Илья Муромец становится богатырем Первый выезд Ильи Tpи пoездки Ильи Mypoмцa Илья Муромец и Калин-царь Илья Муромец и Идолище Поганое Илья Муромец и Баба Горынинка Бой Ильи Муромца с сыном Илья Муромец и Соловей разбойник Илья Муромец и Богатырь-захватчик Илья Муромец и Святогор Исцеление Ильи Муромца Илья Муромец выходит на свободу
Приведу примеры из былины Илья Муромец и Соловей Разбойник Его добрый конь да богатырский С горы на гору стал перескакивать, С холмы на холмы стал перамахивать, Мелки реченьки, озерка промеж ног пускал.
Засвистал-то Соловей да по-соловьему, Закричал злодей-разбойник по-звериному - Так все травушки-муравы уплеталися, Да й лазоревы цветочки осыпалися, Темны лесушки к земле все приклонилися.
Цими словами Шевченко затаврував усі загарбницькі війни, адже в поемі немає поетичних описів Кавказу, крім початкових рядків поеми: «За горами гори хмарою повиті». В уяві поета Кавказькі гори «засіяні горем, кровію политі». Ці рядки перегукуються з епіграфом до поеми, взятим з Біблії (Книга пророка Ієремії): «Кто даст главе моей воду, и очесем моим источник слез, И плачуся и день и нощо опобиенных…»
Проте Т. Шевченко стверджує, що волелюбний народ не можна знищити. Нескорену силу народу автор втілив у безсмертному образі Прометея. Цей образ символічний. Він уособлює безсмертя народу, серце якого «знову оживає і сміється знову». Російський царат, виведений в образі ката-орла, не може знищити волелюбних прагнень народу.
Пророче звучать слова великого Кобзаря, адресовані всім народам, які борються за незалежність: «Борітеся — поборете!» Адже у всіх поневолених народів царської Росії доля схожа, вони позбавлені права вільно розвиватися, говорити рідною мовою:
Илья Муромец становится богатырем
Первый выезд Ильи
Tpи пoездки Ильи Mypoмцa
Илья Муромец и Калин-царь
Илья Муромец и Идолище Поганое
Илья Муромец и Баба Горынинка
Бой Ильи Муромца с сыном
Илья Муромец и Соловей разбойник
Илья Муромец и Богатырь-захватчик
Илья Муромец и Святогор
Исцеление Ильи Муромца
Илья Муромец выходит на свободу
Приведу примеры из былины Илья Муромец и Соловей Разбойник
Его добрый конь да богатырский
С горы на гору стал перескакивать,
С холмы на холмы стал перамахивать,
Мелки реченьки, озерка промеж ног пускал.
Засвистал-то Соловей да по-соловьему,
Закричал злодей-разбойник по-звериному -
Так все травушки-муравы уплеталися,
Да й лазоревы цветочки осыпалися,
Темны лесушки к земле все приклонилися.
Цими словами Шевченко затаврував усі загарбницькі війни, адже в поемі немає поетичних описів Кавказу, крім початкових рядків поеми: «За горами гори хмарою повиті». В уяві поета Кавказькі гори «засіяні горем, кровію политі». Ці рядки перегукуються з епіграфом до поеми, взятим з Біблії (Книга пророка Ієремії): «Кто даст главе моей воду, и очесем моим источник слез, И плачуся и день и нощо опобиенных…»
Проте Т. Шевченко стверджує, що волелюбний народ не можна знищити. Нескорену силу народу автор втілив у безсмертному образі Прометея. Цей образ символічний. Він уособлює безсмертя народу, серце якого «знову оживає і сміється знову». Російський царат, виведений в образі ката-орла, не може знищити волелюбних прагнень народу.
Пророче звучать слова великого Кобзаря, адресовані всім народам, які борються за незалежність: «Борітеся — поборете!» Адже у всіх поневолених народів царської Росії доля схожа, вони позбавлені права вільно розвиватися, говорити рідною мовою:
«Од молдаванина до фіна
На всіх язиках все мовчить,
Бо благоденствує!»
Объяснение: