Написати асоціативний етюд до "Ви знаєте, як липа шелестить..." П. Тичини

Настав новий день.Мати розбудила Олеся до школи.Коли Олесь сів снідати,мати запитала:
-Олесю,мені сказала Матильда Петрівна,що ти на уроці не малював горщик.Чому?
-Мамо,я хотів малювати дятла.
-Синку,в школі потрібно виконувати  те,що тобі вчитель говорить,а потім малюй, що тобі заманеться.
Олесь мовчки поснідав і пішов до школи.На перерві він підійшов до вчительки і протягнув аркуш паперу.
-Що це,Олесю?-запитала Матьльда Петрівна.
-Горшечок.-тихо відповів Олесь.
Вчителька посміхнулася і виправила погану оцінку.

Тема: розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим, її звернення до ворожки, розмова з тополею і, нарешті, перетворення самої дівчини на тополю під впливом чудотворного зілля. Ідея: невмирущість справжнього кохання, возвеличення краси, вірності, незнищенності світлих і благородних людських почуттів. Основна думка: кохання — це не тільки щире почуття, а й те, через що любляче серце страждає у поневіряннях. Проблематика «Тополя»: • вірність і зрада; • кохання щире і без почуттів; • батьки і діти. Художні засоби «Тополя» Метафори: «вітер виє, гуляє..», «море синіє», «серце ниє», «лихо… зострінеться», «серце знає», «личко червоніє», «брови полиняють», «серденько мліло», «чуло серце недоленьку», «серденько б’ється», «чорнобрива сохла», «стань місяць серед неба». Порівняння: «поле, як те море», «одна, як сирота», «воркує, як голубка без голуба», «сонце світить — як ворог сміється», «сохне…, як квіточка», «пішла стара, мов каламар», «полетіла, мов на крилах». Повтори: «одна, одна…», «…пала, пала, стала…», «плавай, плавай, лебедонько». Епітети: «біле личко», «карі оченята», «щира правда». Звертання: «Легше, мамо, в труні лежати», «Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько», «Зроби, моя пташко!». «Добре, доню бабусю», «Плавай, плавай, лебедонько!», «Скажи, моє серце!», «Мамо моя!.. доле моя!», «Боже милий, боже!», «Подивися, тополенько!», «Рости ж, серце-тополенько!..», «Не знайте, дівчата!», «Бо не довго.