Кожна людина під словом "цінності" розуміє , щось своє. Одні одразу ж думають про матеріальні цінності , тобто богатство, а інші навпаки замислюються над вічним. До вічних цінностей належить духовність. Мабуть, духовні цінності є найголовнішими в житті людини, бо саме вони приносять в наше життя світло, що неможливо побачити , милуючись лише матеріальним. Духовні цінності живуть цілі роки так покоління, що зміняються одне за одним. Вони відбиваються у душі та серці людини , що їх береже. До нас вони приходять у вигляді пісень, казок , віршів. Замислюючись над цим, я завжди згадую маму, бо саме вона з ранніх дитячих років учить простим людським радощам. З її казками та піснями в яких майорить любов та турбота приходять до нас прості почуття, які не можна побачити чи доторкнутися до них, але вони є. У своєму серці людина проносить через усе життя цей скарб. Я вважаю, що саме такі прості на перший погляд речі ,як любов, турбота, співчуття, бачення прекрасного та багато чого іншого залишаться на віки найважливішими людськими цінностями. Отже, слід берегти та примножувати ці скарби,щоб вони не зникли у часах та не загубилися за матеріальним. Обов`язково треба передавати цей скарб наступним поколінням та вчити їх , що нема на світі нічого дорожчого від простих людських цінностей.
Соломія та Остап. Закохані, але змушені розлучитися через примху пана, молоді люди не стали коритися долі, вирішуючи втекти в Бессарабію у пошуках кращого життя. Однак, їхній шлях був нелегким й трагічним. Автор розкриває образи саме в боротьбі з лихою долею, підкреслюючи гідність та глибокий психологізм головних персонажів. З першого погляду Соломія та Остап є типовими представниками селянства того часу, однак при глибшому розумінні твору, при подальшому аналізі поведінки головних героїв стає зрозумілим той факт, що перед нами непересічні залякані селяни-кріпаки, а люди, сповнені почуття гідності, прагненням до волі, здатними нести відповідальність за прийняті рішення й за своє життя. Треба зазначити, що жага волі присутня не тільки в зовнішня — скинути с себе кріпацьке ярмо, жити як людина -, а й внутрішня — мати змогу самому приймати рішення, бути вірним своїм принципам. Надіюсь таке?
Духовні цінності живуть цілі роки так покоління, що зміняються одне за одним. Вони відбиваються у душі та серці людини , що їх береже. До нас вони приходять у вигляді пісень, казок , віршів. Замислюючись над цим, я завжди згадую маму, бо саме вона з ранніх дитячих років учить простим людським радощам. З її казками та піснями в яких майорить любов та турбота приходять до нас прості почуття, які не можна побачити чи доторкнутися до них, але вони є. У своєму серці людина проносить через усе життя цей скарб. Я вважаю, що саме такі прості на перший погляд речі ,як любов, турбота, співчуття, бачення прекрасного та багато чого іншого залишаться на віки найважливішими людськими цінностями.
Отже, слід берегти та примножувати ці скарби,щоб вони не зникли у часах та не загубилися за матеріальним. Обов`язково треба передавати цей скарб наступним поколінням та вчити їх , що нема на світі нічого дорожчого від простих людських цінностей.
Надіюсь таке?