На другий день уже було вiдомо, що чортяка мене не вхопить, бо я вночi нi разу не бухикнув. Тому дiд зауважив, що я одчайдух i весь удався в нього, а мати сказала, що – в оглашенного.
«Хоч я й дуже люблю ліс, але побоююсь його душі,..». «А ще я люблю, як з лісу несподівано вигулькне хатина, заскриплять ворітця, побіжать стежки до саду і до пасічиська. ї люблю, коли березовий сік накрапає із жолобка. …Люблю напасти на лісове джерело і дивитись, як воно коловертнем викручується з глибини. І люблю, коли гриби, обнявшись, мов брати, збирають на свої шапки росу. І люблю восени по коліна ходити в листві. Коли так гарно червоніє калина і пахнуть опеньки».
«Я не дуже кривлюсь, коли треба щось робити, охоче допомагаю дідусеві, пасу нашу вредюгу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащом»,
«Та є в мене, коли послухати одних, слабкість, а коли повірити іншим — дурість; саме вона й завдає найбільшого клопоту та лиха… І вже тоді мені одні слова сяяли, мов зорі, а інші туманили голову».
«Я ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину, і запотиличники,..»
«Вчився я добре, вчився б, напевне, ще краще, аби мав у що взутися. Коли похолодало і перший льодок затягнув калюжки, я мчав до школи, наче ошпарений. Напевне, тільки це навчило так бігати, що потім ніхто в селі не міг перегнати мене, чим я неабияк пишався».
Мар’яна —> Михайлику: «І вчися… та так учися, щоб усі знали, які-томужицькі діти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло. Були бидлом, а тепер — зась!»
1. Климко перебував у тітки Марини три дні, тому що ... захворів. Цитата: Не спав, а в гарячці був. Без пам'яті був трохи не три дні.
2. Які квіти цвіли на вікні у тітки Марини? цитата: "...від червоних калачиків і хвастунців, що цвіли на лутках у кожному вікні",
3. Климко, вдячний тітці Марині, допоміг їй ... цитата: "Він промів тічок біля порога та вузеньку між споришем стежку до хвіртки Тоді обійшов тітчину хату, повисмикував старий цупкий бур'ян попід призьбою",
4. Климко порадив тітці Марині... цитата: "А півня, тітонько, ви краще заріжте, бо він і курей продасть... "
5. Тітка Марина запропонувала Климку... залишитися в неї жити. Цитата: "А може б, ти, синочку, в мене зостався, га?"
6. Климко мріяв про те ...весною посадить з Зульфатом на могилі дядька Кирила вишню
7. Климко пообіцяв тітці Марині... приїхати до неї. Цитата: "Я не забуду вас, тьотю Марино, — надломленим голосом сказав Климко. — Я і вам... я приїду... Чесне слово! "
8. Прокинувшись у вагоні, Климко побачив у дверях... німецького солдата. Цитата: "Він прокинувся від гучного гуркоту дверей. І не зразу розгледів на тлі сірого дощового неба німця у вагоні, що стояв простоволосий, без зброї, у довгих по самі лікті шкіряних рукавицях".
9. Климкові довелося стрибати з вагона на станції... Дебальцеве. Цитата: Недалеко, кілометрів за три, він побачив станцію і впізнав її: то було Дебальцеве!
10. Від станції додому залишалося пройти... шістдесят кілометрів. Цитата: Тепер йому лишалося пройти кілометрів шістдесят.
11. Слова “Хто тебе й викохав отакого...” належать... тітці Марині
12. Климко загинув від... ворожої кулі. Цитата: Від переїзду вдарила довга автоматна черга. Климка штовхнуло в груди і обпекло так боляче, гостро, що в очах йому попливли червоногарячі плями.
Він уп'явся пальцями в діжурку на грудях, тихо ойкнув і впав.
«Хоч я й дуже люблю ліс, але побоююсь його душі,..». «А ще я люблю, як з лісу несподівано вигулькне хатина, заскриплять ворітця, побіжать стежки до саду і до пасічиська. ї люблю, коли березовий сік накрапає із жолобка. …Люблю напасти на лісове джерело і дивитись, як воно коловертнем викручується з глибини. І люблю, коли гриби, обнявшись, мов брати, збирають на свої шапки росу. І люблю восени по коліна ходити в листві. Коли так гарно червоніє калина і пахнуть опеньки».
«Я не дуже кривлюсь, коли треба щось робити, охоче допомагаю дідусеві, пасу нашу вредюгу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащом»,
«Та є в мене, коли послухати одних, слабкість, а коли повірити іншим — дурість; саме вона й завдає найбільшого клопоту та лиха… І вже тоді мені одні слова сяяли, мов зорі, а інші туманили голову».
«Я ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину, і запотиличники,..»
«Вчився я добре, вчився б, напевне, ще краще, аби мав у що взутися. Коли похолодало і перший льодок затягнув калюжки, я мчав до школи, наче ошпарений. Напевне, тільки це навчило так бігати, що потім ніхто в селі не міг перегнати мене, чим я неабияк пишався».
Мар’яна —> Михайлику: «І вчися… та так учися, щоб усі знали, які-томужицькі діти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло. Були бидлом, а тепер — зась!»
Відповідь:
1. Климко перебував у тітки Марини три дні, тому що ... захворів. Цитата: Не спав, а в гарячці був. Без пам'яті був трохи не три дні.
2. Які квіти цвіли на вікні у тітки Марини? цитата: "...від червоних калачиків і хвастунців, що цвіли на лутках у кожному вікні",
3. Климко, вдячний тітці Марині, допоміг їй ... цитата: "Він промів тічок біля порога та вузеньку між споришем стежку до хвіртки Тоді обійшов тітчину хату, повисмикував старий цупкий бур'ян попід призьбою",
4. Климко порадив тітці Марині... цитата: "А півня, тітонько, ви краще заріжте, бо він і курей продасть... "
5. Тітка Марина запропонувала Климку... залишитися в неї жити. Цитата: "А може б, ти, синочку, в мене зостався, га?"
6. Климко мріяв про те ...весною посадить з Зульфатом на могилі дядька Кирила вишню
7. Климко пообіцяв тітці Марині... приїхати до неї. Цитата: "Я не забуду вас, тьотю Марино, — надломленим голосом сказав Климко. — Я і вам... я приїду... Чесне слово! "
8. Прокинувшись у вагоні, Климко побачив у дверях... німецького солдата. Цитата: "Він прокинувся від гучного гуркоту дверей. І не зразу розгледів на тлі сірого дощового неба німця у вагоні, що стояв простоволосий, без зброї, у довгих по самі лікті шкіряних рукавицях".
9. Климкові довелося стрибати з вагона на станції... Дебальцеве. Цитата: Недалеко, кілометрів за три, він побачив станцію і впізнав її: то було Дебальцеве!
10. Від станції додому залишалося пройти... шістдесят кілометрів. Цитата: Тепер йому лишалося пройти кілометрів шістдесят.
11. Слова “Хто тебе й викохав отакого...” належать... тітці Марині
12. Климко загинув від... ворожої кулі. Цитата: Від переїзду вдарила довга автоматна черга. Климка штовхнуло в груди і обпекло так боляче, гостро, що в очах йому попливли червоногарячі плями.
Він уп'явся пальцями в діжурку на грудях, тихо ойкнув і впав.
Пояснення: