Написати переказ ( 15 речень ) Економіка вивчає суспільство та , якими ми виробляємо та споживаємо товари та послуги, а також нашу заробітну плату та заробітки, безробіття в нашій країні, інфляцію, державні витрати, оподаткування та їх регулювання, торгівлю (внутрішню та міжнародну) та розподіл матеріальних багатств. в нашій країні і в усьому світі.
Усіми цими економічними аспектами займаються саме економісти. Саме вони вирішують, що, як і для кого виробляти товари та послуги. Вони вивчають попит і пропозицію на товари та послуги, визначають ті, які потребує населення, ефективно виробляють ці товари та послуги та продають їх за конкурентними цінами. Метою економістів та їх господарської діяльності є досягнення максимально можливого рівня виробництва товарів і послуг, їх розподілу та споживання. Якщо підприємці, то економісти несуть відповідальність і ризикують за свої бізнеси, операція з очікуванням отримання прибутку. Важливо підкреслити роль підприємців як інноваторів, які розробляють нові продукти, нові ринки або нові засоби виробництва.
Менеджери займаються прийняттям рішень. Ці люди приділяють багато часу розробці довгострокових планів для своїх організацій. Вони приймають рішення, чи виробляти нову продукцію та як її продавати, купувати якісь активи чи починати закордонну діяльність. Вони повинні мати економічний досвід, щоб мати можливість аналізувати та інтерпретувати ділову інформацію для прийняття правильних рішень. Зазвичай вони володіють навичками людських відносин, тобто вмінням працювати з людьми, створювати робоче середовище, де всі їхні колеги можуть внести свої найкращі навички та працювати в команді творчих людей.
Маркетологи, як і менеджери, займаються економічними питаннями. Вони планують ціни, рекламують та розповсюджують продукти та послуги своїм клієнтам. Їхнє завдання — планувати маркетингову стратегію, відкривати нові ринки для своєї продукції. Фактично ключовим фактором є наявність потрібного продукту за розумною ціною в потрібному місці з правильною рекламою. Маркетинговий менеджмент є однією з провідних галузей сучасної економічної діяльності.
Дума про Марусю Богуславку» є перлиною українського народного епосу.
У ній йдеться про те, як у турецькій неволі уже тридцять літ перебуває сімсот козаків. Одного разу до ув’язнених прийшла «дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка» і запитала, чи не знають вони, який сьогодні день «в землі християнській».
Невольники, які тридцять літ «Божого світу, сонця праведного» не бачили, звісно, знати не могли. Тоді Маруся повідомила, що «завтра святий празник, роковий день великдень». Вона просила козаків не лаяти, не проклинати її за те, що нагадала про празник.
Объяснение:
У літературній спадщині Т. Шевченка чимало прекрасних поетичних творів. А творчість свою молодий поет починав із балад, використавши в них багатющий матеріал з усної народної творчості.
Уже в перше видання "Кобзаря" (1840) увійшла одна з найкращих його балад "Тополя". Вона побудована за мотивами народної творчості і стародавніх уявлень народу. Тут розповідається про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим. Милий її пішов та, мабуть, і загинув.
Без милого скрізь могила...
А серденько б'ється.
Мати ж дівчини наполягала на одруженні її зі старим багатим нелюбим чоловіком. І дівчина звертається по до до ворожки й дістає зілля, яке перетворює її на тополю.
Зілля дива наробило —
Тополею стала.
Все це, звичайно, фантастичне. Тут у баладі відбиті первісні вірування людей у можливість переселення душі людини в рослину. Фантастичними у баладі є також розмова дівчини з тополею, чудотворне зілля.
Але, крім фантастичного, ми можемо побачити у баладі й реальне. Молодий поет уже в ранній своїй творчості виявив високу художню майстерність. Наприклад, тонке змалювання автором картин природи, що тісно пов'язане з життям героїні. З великою художньою силою вдалося Шевченкові передати красу вірності, невмирущості справжнього кохання, світлі й благородні людські почуття. Досить правдиво, реалістично змальовує автор твору образ матері, яка хоче видати доньку заміж за нелюба. У баладі яскраво звучить протест проти одруження зі старим та багатим.