В
Все
М
Математика
А
Английский язык
Х
Химия
Э
Экономика
П
Право
И
Информатика
У
Українська мова
Қ
Қазақ тiлi
О
ОБЖ
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
У
Українська література
М
Музыка
П
Психология
А
Алгебра
Л
Литература
Б
Биология
М
МХК
О
Окружающий мир
О
Обществознание
И
История
Г
Геометрия
Ф
Французский язык
Ф
Физика
Д
Другие предметы
Р
Русский язык
Г
География

Написати розвиток дії до оповідання діана ​

Показать ответ
Ответ:
MrsKamYl
MrsKamYl
18.09.2020 08:35

 «Неймовірні пригоди Івана Сили» – чарівна пригодницька повість О. Гавроша, в якій розповідається про реальну постать минулого сторіччя. Справжнє прізвище Івана – Фріцак. Цей чоловік славиться своїми подвигами як український боєць, силач та артист цирку.

        Іван причаровував усіх своєю надлюдською фізичною силою. Ріс хлопець на Закарпатті, а трохи згодом перебрався до міста на заробітки. Працюючи вантажником, парубок за півдня справлявся з планом робіт саме завдяки своїй силі.

          Іван мав нелегку долю. Звичайно, його важко було не помітити впливовим людям і влаштувати у житті. Проте трохи згодом Сила втратив свого наставника в аварії, а потім опинився у тюрмі за звинувачення у вбивстві. Чимало інших поневірянь траплялось у житті Івана, але головне – це те, що у кожному з випадків він вмів залишатися людиною.

          Іван Сила – справжній богатир Карпат, який уславив нашу Україну своїми спортивними подвигами. Приклад цього атлета надихає кожного з нас розвивати свій талант та у будь-якій ситуації залишатися людяними та чуйними.

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Ответ:
Wow019282
Wow019282
20.06.2020 15:22

Відповідь:   «Народженому в темряві і помирати в темряві легше. А кому вдалося хоч промінчик світла уздріти, смерть йому в тисячу разів страшніша.»

  Кожного разу, читаючи Юрія Вінничука, я все більше і більше усвідомлюю, який же він талановитий, який… український, і як майстерно між стрічок вміє заховати ту саму правду, яку хоче донести своїми творами. «Місце для дракона» - казка. Але вона незвична для нашого сприйняття. Насамперед, у ній немає ґепі-енду. Отож настройтеся на сумне-сумне, і зовсім не дитяче чтиво. Адже дракон тут не страшний і жорстокий монстр, а витончений і вишуканий поет, який цитує біблію, любить городину, а біля його печери не купа кісток нещасних жертв, а красива і запашна клумба. Та й лицар тут, хоч і бестрашний, але не зовсім відповідає стандартам. Головне для нього - не слава на полі бою, а справедливість. І ніщо, навіть обіцяна рука князівни, не змусить його поступитися своїм принципам. «Місце для дракона» - сатира, що висміює чиновників, можновладців, які «діючи в рамках закону» плюють на саму людину, на почуття, на все красиве.

  Вона гірчить на душу, але не отруює ії, просто бентежить і навіює сум. Скільки ще потрібно вбити драконів, щоб життя стало справедливим? Скільки безневинних грицьків мають скласти голову на алтар жадності і недбальства тих, хто зажирувавшись, не бачить прекрасності світу, для кого духовність - то гроші, закони для самих себе і знову гроші. Люди із грошовими знаками, замість зінниць. Ні гордощів, ні величі, одна тільки жадібність и ницість. Гидко, сумно, страшно.

  А воїнів світу вбивають просто так. А може якраз саме тому, що вони воїни добра? – Я казав: не від нього зло… Воно в нас самих. – Держава спала. Я мусив її розбудити, – аж застогнав князь. – Але розбудилисьте не державу, а лихі інстинкти… – сказав пустельник. – Це ще добре, як народ на цьому й заспокоїться. А як ні?… Що буде, коли відчує, що йому замало смерті змія, бо зло ним не вичерпалося? Що буде, коли він кинеться шукати й інші джерела зла? Чи всі вони будуть справжні?… Одного дракона на всю державу замало. Де взяти ще стільки драконів, аби кожен з нас мав кого розіп’ясти? Де взяти стільки іуд, аби мали на кого перекласти провину? Коли народ не має кого проклинати, сили його підупадають. Боже! Пошли нам драконів! Не обділи нікого, навіть юродивого! Навіть нетямущої дитини, бо й вона мусить мати свою турнію!

  І підуть скоро по світу жебраки в пошуках драконів. Хоч одного, щоб самоутвердитися, а краще два, щоб надійніше, а ще краще з двома головами, ні з трьома. І щоб не літав, то зайве, і щоб без вогню, то не тільки зайве, а ще й страшно. І ніяких книжок, і думки геть…

  Люди, схаменіться!

Пояснення:

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська література
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота