Переоцінити значення любові в нашому житті дуже важко. На мою думку, вона є невід’ємною складовою людського щастя, оскільки здатна наповнити наші сірі будні різноманіттям яскравих барв. «Хто перестав любити і робити помилки, той може поховати себе живцем», — писав Гете. Ван Гог взагалі вважав життя без любові аморальним станом.
Що ж воно таке, без чого наше життя — лише існування? У тлумачному словнику цей термін трактується як «почуття глибокої сердечної прив’язаності до кого-небудь або чого-небудь».
Вчені пояснюють любов як хімічні процеси у мозку. Поети пишуть, що кохання непідвладне нашому розуму: воно живе в серці. Що ж це за диво — любов? Коли ми говоримо про неї, то маємо на увазі не лише кохання, а й теплі почуття до своїх батьків, рідних, друзів, турботу про домашніх тварин, у це поняття вкладаємо і хвилювання за долю Батьківщини.
Любов потрібна кожній людині, адже вона омолоджує її душу й дозволяє дихати на повні груди. Кохання допомагає людині забувати про свої роки, долати важку недугу, витримувати жорстокі удари долі, воно втішає у хвилини розпачу та подвоює радість. Це почуття — дар божий. Не кожна людина, оглядаючись на прожиті роки, може сказати: «Так, як я, не кохав ніхто!» Як дерево з товстою корою, але трухлявою серединою, не може зеленіти, так і людина із кам’яним серцем не здатна відчувати на собі всі радощі життя.
Кохання — головний б втечі від самотності, яка мучить багатьох чоловіків і жінок. Погодьтесь, що так важливо в цьому житті відчувати себе комусь потрібним. Своїй родині, колегам по роботі, старенькій бабусі чи хоча б сусідці… Хоч би комусь! Не просто так люди, які назавжди попрощалися зі своєю другою половинкою, тримають вдома котиків та собачок. Так реалізовується їхня потреба у любові. Так вони повертають собі бажання жити.
Найсильніша любов — материнська. Жінка любить свою дитину попри всі негаразди. Така любов інколи непомітна, часом, навпаки, нав’язлива, але завжди щира, справжня. Любов матері ніколи не згасає, вона живе вічно.
Життя — квітка, кохання — мед з неї. Щасливий той, хто вміє його збирати.
Переоцінити значення любові в нашому житті дуже важко. На мою думку, вона є невід’ємною складовою людського щастя, оскільки здатна наповнити наші сірі будні різноманіттям яскравих барв. «Хто перестав любити і робити помилки, той може поховати себе живцем», — писав Гете. Ван Гог взагалі вважав життя без любові аморальним станом.
Що ж воно таке, без чого наше життя — лише існування? У тлумачному словнику цей термін трактується як «почуття глибокої сердечної прив’язаності до кого-небудь або чого-небудь».
Вчені пояснюють любов як хімічні процеси у мозку. Поети пишуть, що кохання непідвладне нашому розуму: воно живе в серці. Що ж це за диво — любов? Коли ми говоримо про неї, то маємо на увазі не лише кохання, а й теплі почуття до своїх батьків, рідних, друзів, турботу про домашніх тварин, у це поняття вкладаємо і хвилювання за долю Батьківщини.
Любов потрібна кожній людині, адже вона омолоджує її душу й дозволяє дихати на повні груди. Кохання допомагає людині забувати про свої роки, долати важку недугу, витримувати жорстокі удари долі, воно втішає у хвилини розпачу та подвоює радість. Це почуття — дар божий. Не кожна людина, оглядаючись на прожиті роки, може сказати: «Так, як я, не кохав ніхто!» Як дерево з товстою корою, але трухлявою серединою, не може зеленіти, так і людина із кам’яним серцем не здатна відчувати на собі всі радощі життя.
Кохання — головний б втечі від самотності, яка мучить багатьох чоловіків і жінок. Погодьтесь, що так важливо в цьому житті відчувати себе комусь потрібним. Своїй родині, колегам по роботі, старенькій бабусі чи хоча б сусідці… Хоч би комусь! Не просто так люди, які назавжди попрощалися зі своєю другою половинкою, тримають вдома котиків та собачок. Так реалізовується їхня потреба у любові. Так вони повертають собі бажання жити.
Найсильніша любов — материнська. Жінка любить свою дитину попри всі негаразди. Така любов інколи непомітна, часом, навпаки, нав’язлива, але завжди щира, справжня. Любов матері ніколи не згасає, вона живе вічно.
Життя — квітка, кохання — мед з неї. Щасливий той, хто вміє його збирати.
Объяснение: