Комедія Карпенка-Карого "Сто тисяч" і "вічна" тема влади грошей над людиною Карпенко-Карий ІванДраматургія Карпенка-Карого розмаїта за тематикою, жанрами, образами… У багатогранних характерах він відобразив інтереси, прагнення різних соціальних слоїв українського суспільства: стяжателів землі, капіталу, землевласників-мільйонерів і селян-бідняків.
Сила комедії «Сто тисяч» у тому, що в ній правдиво відтворено нові зміни в житті села, глибоко розкрито хижацька характер сільської буржуазії, нові її засоби експлуатації та збагачення.
Головним персонажем твору є Герасим Калитка. Життя в його розумінні складається з двох понять — грошей і землі, всі думки його і мрії, розмови і вчинки базуються на них. Земля для Калитки — це скарб, основа для наживи, тому він говорить про неї із захопленням, благоговінням: «Ох, земелька, свята земелька, божа ти дочечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку… Глянеш оком навколо — це твоє, там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і молосується жито: і все то гроші, гроші, гроші…».
Він не бачить іншої мети у житті, як накопичення землі, мріє про той час, коли його «розіпре грішми». Тільки гроші можуть визвати у нього лагідні слова, пісню, хвилинку уваги до жінки, навіть сльози.
Прагнення накопити грошей, землі і визначають його життєві принципи: «лупи і дай», «бери у свого і в чужого». Він засліплений жадобою багатств, для нього навіть життя нічого не варте. Калитка, ставши шахраєм, звироднів морально.
Тому, коли людина втрачає моральні якості, а над нею бере владу матеріальне багатство, вона перетворюється на жалюгідного «монстра». Таким став і Калитка.
Сила комедії «Сто тисяч» у тому, що в ній правдиво відтворено нові зміни в житті села, глибоко розкрито хижацька характер сільської буржуазії, нові її засоби експлуатації та збагачення.
Головним персонажем твору є Герасим Калитка. Життя в його розумінні складається з двох понять — грошей і землі, всі думки його і мрії, розмови і вчинки базуються на них. Земля для Калитки — це скарб, основа для наживи, тому він говорить про неї із захопленням, благоговінням: «Ох, земелька, свята земелька, божа ти дочечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку… Глянеш оком навколо — це твоє, там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і молосується жито: і все то гроші, гроші, гроші…».
Він не бачить іншої мети у житті, як накопичення землі, мріє про той час, коли його «розіпре грішми». Тільки гроші можуть визвати у нього лагідні слова, пісню, хвилинку уваги до жінки, навіть сльози.
Прагнення накопити грошей, землі і визначають його життєві принципи: «лупи і дай», «бери у свого і в чужого». Він засліплений жадобою багатств, для нього навіть життя нічого не варте. Калитка, ставши шахраєм, звироднів морально.
Тому, коли людина втрачає моральні якості, а над нею бере владу матеріальне багатство, вона перетворюється на жалюгідного «монстра». Таким став і Калитка.