Те що він крав хоча казав не раз, що більше не буде красти.І навіщо виносити з хати свої речі?Нащо кликати до свої хати незнайомих людей які його підбили на крадіжку.Вони крали потім їх лапали чи він не розумів що досить вже?ВІн десь разів три зними рвав звязки, але потім знову йшов з ними крастиА найбільше не зрозуміло навіщо він так багато пив?Він витрачав а горівку всі гроші як щей не були його за ті гроші які він вкрав можна було почати нове життя, але ні він їх всі пропивав.Я думаю що Чіпка можливо і хотів почати нове життя, але як кажуть "" раз вкрадеш,так і докінця життя будеш красти".
У літературі кожного народу є поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким поетом для нас, українців, був і залишається Тарас Григорович Шевченко.
Дійсно, творчість Шевченка — найвище досягнення нової української літератури. Його прекрасні твори набули великого світового значення. А теми для них він брав із життя народу. Читаєш твори Тараса Григоровича, й ніби сама Україна постає перед очима. То вона «безталаннавдова», то «оновленаземля», де «врага не буде, супостата». Та якою б не поставала Україна зі сторінок Шевченкових творів, завжди вона — найулюбленіша, і заради неї, заради її щастя поет готовий принести в жертву себе і своє життя.
Тарас Шевченко був справжнім патріотом України. Твори його були присвячені землякам, боротьбі за їх визволення й щастя. Життєвий і творчий шлях славетного поета — яскравий приклад нерозривної єдності батьківщини і її дітей.
Значення творчості Шевченка в історії української літератури — величезне. Літературна творчість Тараса Григоровича була багатогранною: прекрасний лірик, поет-громадянин, талановитий прозаїк, цікавий драматург. Він став учителем цілої плеяди видатних українських поетів і письменників. Його шляхом пішли Марко Вовчок, Іван Нечуй-Левицький, Іван Франко, Панас Мирний, Леся Українка тощо.
Постать Тараса Шевченка — це постать народного співця, пророка. Тож нехай його твори-думи завжди будуть з нами, як пісня, як мова, як Батьківщина…
Те що він крав хоча казав не раз, що більше не буде красти.І навіщо виносити з хати свої речі?Нащо кликати до свої хати незнайомих людей які його підбили на крадіжку.Вони крали потім їх лапали чи він не розумів що досить вже?ВІн десь разів три зними рвав звязки, але потім знову йшов з ними крастиА найбільше не зрозуміло навіщо він так багато пив?Він витрачав а горівку всі гроші як щей не були його за ті гроші які він вкрав можна було почати нове життя, але ні він їх всі пропивав.Я думаю що Чіпка можливо і хотів почати нове життя, але як кажуть "" раз вкрадеш,так і докінця життя будеш красти".
Объяснение:
У літературі кожного народу є поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким поетом для нас, українців, був і залишається Тарас Григорович Шевченко.
Дійсно, творчість Шевченка — найвище досягнення нової української літератури. Його прекрасні твори набули великого світового значення. А теми для них він брав із життя народу. Читаєш твори Тараса Григоровича, й ніби сама Україна постає перед очима. То вона «безталаннавдова», то «оновленаземля», де «врага не буде, супостата». Та якою б не поставала Україна зі сторінок Шевченкових творів, завжди вона — найулюбленіша, і заради неї, заради її щастя поет готовий принести в жертву себе і своє життя.
Тарас Шевченко був справжнім патріотом України. Твори його були присвячені землякам, боротьбі за їх визволення й щастя. Життєвий і творчий шлях славетного поета — яскравий приклад нерозривної єдності батьківщини і її дітей.
Значення творчості Шевченка в історії української літератури — величезне. Літературна творчість Тараса Григоровича була багатогранною: прекрасний лірик, поет-громадянин, талановитий прозаїк, цікавий драматург. Він став учителем цілої плеяди видатних українських поетів і письменників. Його шляхом пішли Марко Вовчок, Іван Нечуй-Левицький, Іван Франко, Панас Мирний, Леся Українка тощо.
Постать Тараса Шевченка — це постать народного співця, пророка. Тож нехай його твори-думи завжди будуть з нами, як пісня, як мова, як Батьківщина…