Напишіть ідейно художній аналіз вірша д. креміня "не поїду до матері в гості" "не поїду до матері в гості" не поїду до матері в гості, - де гора, як малий а злітають сніги високосні на підсвічений місяцем хрест. і далеко - і юрмала, й дзінтарі, сива , синій дунай. півсела на високому цвинтарі, півкраїни в селі не шукай. а коли прилетять з-за кордону окільцовані вже журавлі, підсолодимо хвилю солону, біля моря не густо землі. і живу, як у місячнім кратері, та своїм не торгую ім' як вам, рідні, живеться без матері? як без неньки шенгениться вам? ви до мами не їдете в гості, але їде у гості біда. і не линуть сніги високосні - навіть снігу нам богу шкода. не звели на "хрущовці" горище, але всі ми - царі й королі. і до неба я вище і вище, і все ближче мені до землі
Цінуй кожну хвилину, проведену у колі близьких людей, особливо матері, і бережи невблаганний час, який іде вперед наче вічний мандрівник, і його не зупинити. Адже серце матері - це безодня, у глибині якої знайдеться прощення, а молитва матері з дна моря врятує!