Друзья важны в жизни каждого человека. это самые близкие люди, которые придут на в трудную минуту, которым можно доверить любой секрет. друзья проводят с нами и радостные минуты, они делают праздник еще более ярким и веселым. я рад, что в моей жизни тоже есть друзья.нельзя просто выбрать человека себе в друзья. с одними сближаешься постепенно, потому что они рядом, например, в школе или во дворе. с другими знакомишься там, где проявляются общие интересы, например, в кружках или в спортивных секциях. и каждый раз однажды понимаешь, что этот человек стал тебе особенно близок и дорог, и что с ним хочется говорить на разные темы или даже просто быть рядом.здорово видеть своих друзей каждый день. но даже если этого не происходит, дружба все равно не исчезает. с некоторыми моими друзьями мы не видимся месяцами, но все равно остаемся друг другу родными. это важно, что в мире есть такие дорогие для тебя люди, которые не забудут и не предадут тебя, даже если ты будешь в отъезде или уедешь в другой город навсегда.у человека может быть только один, самый близкий друг. а может быть и так, что друзей у него много, и он никогда не остается один. нельзя сказать, сколько должно быть друзей у одного человека, и это позволяет нам самим выбирать и решать.
Костенко Ліна Василівна народилася 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві на Київщині. Друкуватися почала в шістнадцятирічному віці. Видала українською мовою поетичні книжки "Проміння землі" (1957), "Вітрила" (1958), "Мандрівки серця" (1961), "Над берегами вічної ріки" (1977), "Маруся Чурай" (1979), "Неповторність" (1980), "Сад нетанучих скульптур" (1987), "Вибране" (1989), а також збірку віршів для дітей "Бузиновий цар" (1987). Твори Ліни Костенко перекладалися багатьма мовами народів СРСР і зарубіжних країн.Російською мовою видана книжка "Лучи земли" (1960), сербохорватською— "Скіфська баба" (1981), чеською— "Над берегами вічної ріки" (1987).Зовсім юна поетеса багато пише. Вірші немов самі народжуються з її схвильованої душі.
Костенко Ліна Василівна народилася 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві на Київщині. Друкуватися почала в шістнадцятирічному віці. Видала українською мовою поетичні книжки "Проміння землі" (1957), "Вітрила" (1958), "Мандрівки серця" (1961), "Над берегами вічної ріки" (1977), "Маруся Чурай" (1979), "Неповторність" (1980), "Сад нетанучих скульптур" (1987), "Вибране" (1989), а також збірку віршів для дітей "Бузиновий цар" (1987). Твори Ліни Костенко перекладалися багатьма мовами народів СРСР і зарубіжних країн.Російською мовою видана книжка "Лучи земли" (1960), сербохорватською— "Скіфська баба" (1981), чеською— "Над берегами вічної ріки" (1987).Зовсім юна поетеса багато пише. Вірші немов самі народжуються з її схвильованої душі.
Мені дуже подобається ця поетеса