Чимало дум склав нард про муки українських невільників у татаро-турецькому полоні в ХVІ–ХVII століттях. Жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей убивали. Розлучали матір з дочкою, брата з сестрою. Та не могли вбити у бранців любові до рідної землі, волелюбного духу. Саме такою є Маруся Богуславка. Вона — головна героїня, оскільки в центрі твору стоїть не звільнення козаків-бранців як факт сам по собі, а вчинок Марусі, її ім’ям і названо думу.Маруся — проста дівчина-бранка з благородною, чистою душею. Вона не забула своєї вітчизни, народу і прагне врятувати козаків-невільників. Звідси благородні риси і вчинки героїні. Маруся Богуславка не осуджується в думі, хоч вона і «потурчилась, побусурманилась». Навпаки, співець викликає до неї глибоке співчуття у слухачів, наділяє її багатьма позитивними якостями: християнська земля для неї — «наша», Маруся постійно думає про змучених невільників і здійснює свій задум — допомагає їм вирватись з ненависної турецької каторги.
Тож Маруся приходить до козаків-невільників, які «тридцять літ у неволі пробувають, божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають», і обіцяє їм на Великдень дати ключі від темниці (саме тоді «пан турецький», її чоловік, має «до мечеті від’їжджати», а їй залишить ключі). Хоч козаки-невольники і не повірили спочатку в щирість наміру Марусі, а стали проклинати її, проте Маруся дотримала свого слова — вона визволила козаків з неволі, хоч сама з ними не захотіла тікати в рідну землю, і не могла вже залишити чужої країни. Вона просить козаків передати батькам, щоб не збирали грошей для її викупу, бо вона вже додому не повернеться:
Бо я вже потурчилась, побусурманилась
Для розкоші турецької,
Для лакомства нещасного!
Трагедія Марусі в тому, що вона, ставши жінкою турецького хана, не забула батьків своїх, свого рідного краю. Патріотичні почуття десь глибоко озиваються в її серці, і вона відважується на дуже ризикований крок: визволяє своїх земляків-невольників.
Таким чином, патріотичний вчинок, який здійснила Маруся Богуслав-ка, свідчить про її велику любов до рідної землі, до українського народу
Образ Марусі Богуславки — це художній вимисел, але спирається він на дійсні факти. Літописи, усні перекази зафіксували чимало випадків, коли українські дівчата-полонянки були дружинами турецьких вельмож, навіть султанів. Окремі з них, ризикуючи своїм життям, ішли на подвиги в ім’я своєї Батьківщини.
Головна героїня змальовується у всій психологічній складності. Її образ розкривається не відразу, а поступово, в міру розгортання сюжету. В цьому виявилась висока майстерність твору. Симпатії творців і виконавців думи на боці героїні, і вони прагнули викликати до неї співчуття. Тому він продовжував відігравати суспільно-виховну роль і в пізніші часи.
1. Робінзон Крузо ступив на корабель
а) з благословення батька;
б) проти батьківської волі;
в) мати відпускала, а батько ні.
3. Чим захистив своє житло Робінзон ?
а) огорожею ;
б) пастками;
в) охоронцями.
4. Чого найбільше злякався Робінзон, коли почалася гроза з блискавкою?
а) втрати житла;
б) блискавка може знищити порох;
в) був боязким від природи.
5. З якою метою дикуни приїжджали на острів, де мешкав Робінзон ?
а) полювати на звірів;
б) поповнити запаси фруктів;
в) займатися людожерством.
6. Скільки років Робінзон не чув людського голосу?
а) 7 років;
б) 25 років;
в) 28 років.
7. Як віддячив дикун Робінзонові за врятування життя ?
а) поставив собі на голову ногу Робінзона;
б) безперестанку дякував;
в) кланявся як перед божеством.
8. Як Робінзон Крузо назвав землю, де він жив?
а) земля Щастя;
б) острів Радості;
в) острів Відчаю.
9.Як П’ятниця ставився до Робінзона?
а) як до ворога;
б) як до брата;
в) як до батька.
10. Яку тварину першою приручив Робінзон Крузо?
а) вовка;
б) козу;
в) буйвола.
11. За якої умови змогли б врятуватися люди на кораблі під час шторму?
а) якби трапилося чудо і шторм втих;
б) якби берег був пологий і піщаний;
в) якби залишилися на кораблі.
12. З якою метою Робінзон потрапив на корабель після шторму?
а) узяти все необхідне для життя;
б) забрати золото і скарби;
в) подивитися, чи судно надається для подорожі.
13. Звідки і куди плив корабель, на якому перебував Робінзон?
а) від берегів Бразилії до Африки;
б) від берегів Америки до Австралії;
в) від берегів Америки до Азії.
14. Як Робінзон Крузо перевіз свої речі з корабля?
а) прив’язавши їх до тіла;
б) зробив пліт;
в) зробив човна.
15. Завдяки якій книзі Робінзон змінився внутрішньо ?
а) завдяки книзі про людоїдів;
б) Біблії;
в) про подорожі мандрівників.
16. Скільки помешкань було у Робінзона ?
а) одне;
б) два;
в) три.
17. З якої причини корабель, на якому перебував Робінзон Крузо, збився з курсу?
а) капітан був недосвідчений;
б) напали пірати;
в) через ураган.
18. Що за дорогоцінну знахідку вивіз Робінзон з корабля ?
а) скриньку теслі;
б) золото і гроші;
в) карту капітана.
19. Що задумав Робінзон, щоб полегшити своє життя ?
а) захопити дикуна;
б) від на сусідній острів;
в) подружитися з індіанцями.
20. Як англійці потрапили на безлюдний острів ?
а) моряки збунтувалися проти капітана;
б) через шторм;
в) корабель захопили пірати.
21. Чому Робінзон Крузо перестав вести записи на острові ?
22. Як Робінзон рахував дні на острові?
а) робив записи у щоденнику;
б) робив зарубки на стовбурі дерева;
в) складав ракушки біля житла.
23. Робінзон перебував на острові:
а) 25 років;
б) 32 роки;
в) 28 років.
24. Робінзон Крузо мріяв стати:
а) моряком;
б) юристом;
в) священиком.
Тож Маруся приходить до козаків-невільників, які «тридцять літ у неволі пробувають, божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають», і обіцяє їм на Великдень дати ключі від темниці (саме тоді «пан турецький», її чоловік, має «до мечеті від’їжджати», а їй залишить ключі). Хоч козаки-невольники і не повірили спочатку в щирість наміру Марусі, а стали проклинати її, проте Маруся дотримала свого слова — вона визволила козаків з неволі, хоч сама з ними не захотіла тікати в рідну землю, і не могла вже залишити чужої країни. Вона просить козаків передати батькам, щоб не збирали грошей для її викупу, бо вона вже додому не повернеться:
Бо я вже потурчилась, побусурманилась
Для розкоші турецької,
Для лакомства нещасного!
Трагедія Марусі в тому, що вона, ставши жінкою турецького хана, не забула батьків своїх, свого рідного краю. Патріотичні почуття десь глибоко озиваються в її серці, і вона відважується на дуже ризикований крок: визволяє своїх земляків-невольників.
Таким чином, патріотичний вчинок, який здійснила Маруся Богуслав-ка, свідчить про її велику любов до рідної землі, до українського народу
Образ Марусі Богуславки — це художній вимисел, але спирається він на дійсні факти. Літописи, усні перекази зафіксували чимало випадків, коли українські дівчата-полонянки були дружинами турецьких вельмож, навіть султанів. Окремі з них, ризикуючи своїм життям, ішли на подвиги в ім’я своєї Батьківщини.
Головна героїня змальовується у всій психологічній складності. Її образ розкривається не відразу, а поступово, в міру розгортання сюжету. В цьому виявилась висока майстерність твору. Симпатії творців і виконавців думи на боці героїні, і вони прагнули викликати до неї співчуття. Тому він продовжував відігравати суспільно-виховну роль і в пізніші часи.