НАПИШИТЕ ОТВЕТЫ.1. Князь у розмові згадує Бога й Богородицю, Біблію та Євангеліє, обурюється, що дракон назвав світ людей жорстоким. Чи відповідають слова його справам? Про що це свідчить? Свою відповідь аргументуйте.2. Пустельник характеризує Григорія так: „Плоть драконяча. а нутро людське. Та що людське? Янгольсько!” А ще він називає дракона справжнім християнином. Наведіть приклади на підтвердження цієї думки.Ads by optAd3603. Проаналізуйте вірш Григорія. Як він розкриває уявлення дракона про людсько суспільство? Чи справедливі його слова? Наведіть докази на підтвердження своєї думки.4. Поясніть, як ви розумієте слова пустельника: „Коли народ засне, то спить так міцно, аж поки не почує на своїй горлянці ножа убивці... Ти — той ніж. Ти все що біля горла... Податок збільшили - дракон винен. Хлопців до війська забрали — дракон винен. Град вибив збіжжя — і тут винен дракон. На тебе геть усе можна списати...”5. Розкажіть, як автор вирішує проблему взаємин митця з правителем і суспільством. Які погляди на цю тему відстоює дракон, а які — пустельник? Висловте своє ставлення до цієї проблеми.6. Пустельник перед смертю ставить діагноз люботинському суспільству: „Звірячі закони - людяніші!”. Наведіть приклади із твору на підтвердження цієї думки.Ads by optAd3607. Розкажіть, як дракон перевіряє щирість дружніх почуттів до нього князя. Чому, дізнавшись про істинні його почуття й наміри, дракон но відмовляється від участі в поєдинку? Свою відповідь аргументуйте.8. Опишіть, якою ви уявляєте Настуню. Чи заслуговує вона справжнього кохання та принесення жертви заради неї? Свою відповідь обґрунтуйте.9. Поясніть значення слів князівни „...якби князь був князем... І я - сама собою... І всі люди — людьми... А не драконами”. Змоделюйте ситуацію відповідно до цих побажань Настуні. Як тоді житиме країна?10. Проаналізуйте, у чому виявлялося лицемірство князя та його дочки. Наводьте приклади з тексту.11. У творі всі герої розуміють, що суспільство морально хворе. Чому в князівстві ніхто не наважується змінити порядки на краще?​

  Мовна проблема в комедії. Художнє відтворення проблеми українізації.(Твір М. Куліша висвітлює проблеми русифіка­ції України, яку в 1920-х рр. більшовицькі ідеологи намага­лися прикрити так званою «українізацією». П’єса написана на матеріалі, який був характерний для Харкова 1920-х рр„ відбиває говірку Харківщини тих часів. Головний герой Мина Мазайло з комічною цілеспрямованістю намагається змі­нити своє прізвище на російське, більш благозвучне. Цим він сподівається підвищити своє службове становище, здобути авторитет серед службовців. Мина — перевертень, який хоче зректися не тільки рідної мови, а й свого національного «я». Герой бере уроки російської мови, намагається всю родину позбавити права розмовляти українською мовою, що й при­зводить до гострого, конфлікту в родині. Частина — за укра­їнізацію (син Мокій, дядько Тарас), а частина — за русифі­кацію (тьотя Мотя, Рина)

2.   Проблема вміння відстоювати свою думку. (П’єса «Мина Ма­зайло» навчає нас відстоювати свої вподобання та переко­нання, не боятися сказати вголос думку. Навіть зустрів­шись із різними тьотями мотями, минами, ринами, не варто тихо погоджуватися з усім, ними сказаним. Треба вчи­тися не соромитися себе, передусім свого походження та ро­дини)

3.   Проблема стосунків між батьками й дітьми. (Мокій і Мина, хоча батько й син, але в житті вони є антиподами. Треба вміти слухати один одного, приймати спільні рішення, шу­кати «золоту середину»)

Недаремно говорять: «Життя прожити — не поле перейти». І прожити своє життя без помилок не вдається нікому. Хоч існує прислів’я: «На чужих помил­ках вчаться», — але частіше люди вчаться на власних. Можливо, так краще відкладається у голові та серці. Але кожного разу, коли хочеш щось зробити, треба гарненько подумати. Часто емоції чи незнання справи не дають змоги все обдумати так, як хотілося б. Думаю, що саме емоції, бажання похизува­тися перед товаришами рухали вчинками героя оповідання Є.Гуцала «Сім’я дикої качки». Юрко — міський хлопчик, який кожного літа приїжджає до бабусі в село. Тося — сільська дівчинка. їй дуже цікаво спілкуватися з Юрком, той розповідає про місто різні історії. Дівчинка вірить, не здогадуючись, що всі історії не зовсім правдиві. Одного разу діти побачили, як дика качка вела свій виводок до води. Зворушлива картина. Але в Юрка виникло бажання спіймати таку здобич.Не звертаючи уваги на розпачливий крик качки, він забрав пташенят. Не зважав хлопець і на прохання й пояснення Тосі, чому цього не можна робити. Юр­ко запевняв дівчинку, що буде турбуватися про пташок. А чи потрібна його тур­бота качатам? Звичайно, що ні. Хоча вдома хлопець знайшов ящик, насипав зерна, пташенята гинули на очах. Юркові набридло дивитися на маленьких. Він полишив їх і пішов звати сільських хлопців, щоб похизуватися своїм уловом. Тося вже не могла стримувати свої переживання. Дівчинка забрала знесилених каченят і понесла до води. Юрко не знайшовши пташенят, одразу зрозумів, куди вони поділися. Прибігши в ліс до ставка,хлопці побачили Тосю. Дівчинка, поклавши на воду пташенят, водила руками по воді. Хлопці кинулися їй до але сили покидали каченят.Дуже хочеться вірити, що сім’я дикої качки все ж таки вижила. Юрко запев­няв себе, що вони живі і щасливі. І хоча тепер він точно відчував свою провинні шкодував про скоєне, але виправити помилку вже не міг. Тож недаремно гово­рять: «Сім раз відмір, а один раз відріж». Жахливий вчинок, якому не можна знайти виправдання. Хлопець вчинив не­розсудливо, не прислухався до слів Тосі. Треба любити і берегти природу, при­слухатися до порад друзів. Не можна бавитися пташенятами, їжачками чи будь-якими іншими братами нашими меншими. Ми всі є частинкою природи.