Україна здавна відома своєю співочістю. І це легко довести: етнографи нарахували близько 200 тисяч українських народних пісень, а це більше, ніж у всіх інших націй!
Ой у лузі червона калина
Ця українська народна пісня авторського походження стала гімном Українських січових стрільців, виконували її і в підрозділах УПА. “Ой у лузі червона калина” відома у кількох варіантах. Перший варіант створив відомий поет та режисер Українського театру “Руська бесіда” Степан Чарнецький у 1914 році.
Ніч яка місячна
Пісня, яка вже давно стала народною, хоча її автор добре відомий. Слова до “Ніч яка місячна” написав відомий український поет Михайло Старицький. Музику до неї як включення до опери арії з мотиву повісті Гоголя “Утоплена” створив ще один геніальний українець Микола Лисенко.
Ой, чорна я си, чорна
Що-що – а пустувати наші предки ой як вміли! Ця грайлива пісня – яскраве підтвердження цьому. І як тут не полюбити чорнявого Іванка з ямкою на бороді чи красуню Марусю, яка іде по воду?
Цвіте терен
Журлива народна пісня, без якої не обходиться жодне весілля. “Цвіте терен” – про горе, якого й досі зазнають закохані жінки, коли “миленький” їде іншої шукати. До мурашок…
1)як вдалося повернути Мальву своїм господарям? якщо вважати за господарів дідуся Павла і його родину, то кобилу Мальву відібрали червоноармійці, коли дідусь орав в полі. Кобила була гарна, породиста, але норовлива. Командир червоноармійців Будьонний Семен Михайлович оголосив: хто осідлає цю тварюку, тому вона й дістанеться! Мальва нікому не дозволяла себе осідлати або скидала вершника. І лише дочка господаря Ніна, змогла хвацько проїхатися верхи на очах у оторопілих бійців. Цитата: "Потім спокійно дозволила осідлати себе й велично понесла десятирічну хазяйку понад заздрісними людцями, які згори видавалися такими дрібними". Так як умову Будьонного ніхто не відміняв, дівчинка забрала свою улюбленицю.
2) Як вдалося врятувати Катерину? Катерина рятували у книзі кілька разів. У ранньому дитинстві, коли вона хворіла і ніхто не міг дати лік її хворобі. Дівчинка була квола, худенька і бліденька. А одного разу до двору її батьків приблудив старець і попросив хоч шматочок хліба. Мати Катерина винесла з хати йому поїсти. Старець поцікавився що з дитиною. Цитата: Дитина молодша! Таке щось із неї: не живе й не помирає, тільки очі зриває. З болячок не вилазить!.. – Купіть на базарі якнайбільшого баняка, зваріть у ньому доброго борщу і нагодуйте всіх неімущих за здравіє раби Божої… Катерини!" Мати Катерини так і зробила і дівчинка пішла на поправку.
Інший випадок, коли врятували Катерину, то це майже головна подія твору - коли Софійка з Сашком вернулися в минуле і зробили все можливе, щоб врятувати Катерину з чоловіком і його сім"єю від раптовою загибелі під час грози. І це друзям вдалося.
3)Чому їй єдиній з роду Кулаківських допоміг старець врятувати життя? Прокляття роду Кулаківських в основному діяло лише на чоловіків, спокутуючи провину і гріх за свого діда-прадіда Гордія Кулаківського. А жінки роду Кулаківського поруч з такими чоловіками не мали жіночого щастя: Франя прожила бездітною з чоловіком, який її не кохав (але у цьому була вина й самої Франі), Лизаветту - дружину Якова- заморив голодом власний чоловік; Олена - дружина Василя Кулаківського - майже 40 років змушена була переховувати чоловіка у льосі. А у Катерини була вірна, щира душа і чоловік її був такий же. Мабуть тому старець допоміг врятувати саме її, що дозволило перервати прокляття для всіх наступних нащадків роду Кулаківського.
4) Чому був скасований продаж хатини? Мабуть, мається на увазі епізод твору, в якому Толик - онук Василя Кулаківського - вирішив продати будинок, у якому жила його бабуся Олена. Покупці забажали оглянути не лише будинок, але й погріб на подвір"ї. Хоч баба Олена нікого туди й не пускала, але змушена була підкоритися. Оглядати погріб полізли баб Олена з онуком Толиком. Так і відкрилася страшна таємниця сім"ї, що у цьому погребі понад 30 років ще з війни баба Олена переховує свого чоловіка Василя.
Цитата: З погреба Толик виліз іншою людиною.
– Погріб таки дуже завалений, – заявив сердито. – Роботи непочатий край!
– То загорнути! – відповів чоловік.
– Що загорнути? Кого загорнути? Приперлись і командують тут! Я ще хазяїн! Геть звідси!.
Україна здавна відома своєю співочістю. І це легко довести: етнографи нарахували близько 200 тисяч українських народних пісень, а це більше, ніж у всіх інших націй!
Ой у лузі червона калина
Ця українська народна пісня авторського походження стала гімном Українських січових стрільців, виконували її і в підрозділах УПА. “Ой у лузі червона калина” відома у кількох варіантах. Перший варіант створив відомий поет та режисер Українського театру “Руська бесіда” Степан Чарнецький у 1914 році.
Ніч яка місячна
Пісня, яка вже давно стала народною, хоча її автор добре відомий. Слова до “Ніч яка місячна” написав відомий український поет Михайло Старицький. Музику до неї як включення до опери арії з мотиву повісті Гоголя “Утоплена” створив ще один геніальний українець Микола Лисенко.
Ой, чорна я си, чорна
Що-що – а пустувати наші предки ой як вміли! Ця грайлива пісня – яскраве підтвердження цьому. І як тут не полюбити чорнявого Іванка з ямкою на бороді чи красуню Марусю, яка іде по воду?
Цвіте терен
Журлива народна пісня, без якої не обходиться жодне весілля. “Цвіте терен” – про горе, якого й досі зазнають закохані жінки, коли “миленький” їде іншої шукати. До мурашок…
1)як вдалося повернути Мальву своїм господарям? якщо вважати за господарів дідуся Павла і його родину, то кобилу Мальву відібрали червоноармійці, коли дідусь орав в полі. Кобила була гарна, породиста, але норовлива. Командир червоноармійців Будьонний Семен Михайлович оголосив: хто осідлає цю тварюку, тому вона й дістанеться! Мальва нікому не дозволяла себе осідлати або скидала вершника. І лише дочка господаря Ніна, змогла хвацько проїхатися верхи на очах у оторопілих бійців. Цитата: "Потім спокійно дозволила осідлати себе й велично понесла десятирічну хазяйку понад заздрісними людцями, які згори видавалися такими дрібними". Так як умову Будьонного ніхто не відміняв, дівчинка забрала свою улюбленицю.
2) Як вдалося врятувати Катерину? Катерина рятували у книзі кілька разів. У ранньому дитинстві, коли вона хворіла і ніхто не міг дати лік її хворобі. Дівчинка була квола, худенька і бліденька. А одного разу до двору її батьків приблудив старець і попросив хоч шматочок хліба. Мати Катерина винесла з хати йому поїсти. Старець поцікавився що з дитиною. Цитата: Дитина молодша! Таке щось із неї: не живе й не помирає, тільки очі зриває. З болячок не вилазить!.. – Купіть на базарі якнайбільшого баняка, зваріть у ньому доброго борщу і нагодуйте всіх неімущих за здравіє раби Божої… Катерини!" Мати Катерини так і зробила і дівчинка пішла на поправку.
Інший випадок, коли врятували Катерину, то це майже головна подія твору - коли Софійка з Сашком вернулися в минуле і зробили все можливе, щоб врятувати Катерину з чоловіком і його сім"єю від раптовою загибелі під час грози. І це друзям вдалося.
3)Чому їй єдиній з роду Кулаківських допоміг старець врятувати життя? Прокляття роду Кулаківських в основному діяло лише на чоловіків, спокутуючи провину і гріх за свого діда-прадіда Гордія Кулаківського. А жінки роду Кулаківського поруч з такими чоловіками не мали жіночого щастя: Франя прожила бездітною з чоловіком, який її не кохав (але у цьому була вина й самої Франі), Лизаветту - дружину Якова- заморив голодом власний чоловік; Олена - дружина Василя Кулаківського - майже 40 років змушена була переховувати чоловіка у льосі. А у Катерини була вірна, щира душа і чоловік її був такий же. Мабуть тому старець допоміг врятувати саме її, що дозволило перервати прокляття для всіх наступних нащадків роду Кулаківського.
4) Чому був скасований продаж хатини? Мабуть, мається на увазі епізод твору, в якому Толик - онук Василя Кулаківського - вирішив продати будинок, у якому жила його бабуся Олена. Покупці забажали оглянути не лише будинок, але й погріб на подвір"ї. Хоч баба Олена нікого туди й не пускала, але змушена була підкоритися. Оглядати погріб полізли баб Олена з онуком Толиком. Так і відкрилася страшна таємниця сім"ї, що у цьому погребі понад 30 років ще з війни баба Олена переховує свого чоловіка Василя.
Цитата: З погреба Толик виліз іншою людиною.
– Погріб таки дуже завалений, – заявив сердито. – Роботи непочатий край!
– То загорнути! – відповів чоловік.
– Що загорнути? Кого загорнути? Приперлись і командують тут! Я ще хазяїн! Геть звідси!.