Напишите тему, идею и жанр стиха "i вирiс я на чужинi". i вирiс я на чужинi, i сивiю в чужому краï; то одинокому менi здається — кращого немає нiчого в бога, як днiпро та наша славная краï аж бачу, там тiльки добро, де нас нема. в лиху годину. якось недавно довелось менi заïхать в украïну, у те найкращеє у те, де мати повивала мене, малого, i вночi на свiчку богу заробляла; поклони тяжкiï б'ючи, пречистiй ставила, молила, щоб доля добрая любила ïï добре, мамо, що ти зараннє спать лягла, а то б ти бога прокляла за мiй талан. аж страх погано утiм хорошому селi: чорнiше чорноï землi блукають люди; повсихали сади зеленi, погнили бiленькi хати, повалялись, стави бур'яном поросли, село неначе погорiло. неначе люди подурiли, нiмi на панщину iдуть i дiточок своïх i я, заплакавши, назад поïхав знову на чужину. i не воднiм отiм селi, а скрiзь на славнiй украïнi людей у ярма запрягли пани погано дуже, страх погано! в оцiй пустинi пропадать. а ще поганше на украйнi дивитись, плакать — i мовчать! а як не бачиш того лиха. то скрiзь здається любо, тихо, i на украïнi добро. мiж горами старий днiпро, неначе в молоцi дитина, красується, любується на всю украïну. а понад ним зеленiють широкiï села, а у селах у веселих i люде веселi. воно б, може, так i сталось, якби не осталось слiду панського на украйнi.
Ідея: Шевченко підкреслює невимовно тяжке життя кріпаків, засуджував пасивність, бездіяльність і закликав до боротьби