Народ кто читал за сестрою тот поймот я просо болел не мог 1. Твір А. Чайковського «За сестрою» складається з наступної кількості розділів:
0.4
вісім
десять
дев’ять
2.За жанровою спрямованістю «За сестрою» А. Чайковського — це:
0.4
драматичне оповідання
історичний роман
героїко-романтична повість
3.Найбільшим добром, на думку Павлуся, є:
0.4
гарний настрій
свобода
багато грошей
4.Девлет-гірей мешкав у:
0.4
Коджамбаку
Перекопі
Бахчисараї
5.Під час подорожі із слугами ханського мули Павлусь побачив:
0.4
гори
море
великі бархани
6.Хлопець сподівався, що йому віднайти сестру до
0.4
потурнак Ібрагім
Бог
Сулейман-ефенді
7.Поміж дворищами в місті-столиці татарського хана:
0.4
насаджені кущі троянд
були густі садки
літали красиві птахи
8.Чим Павлусь сподобався Девлет-гірею? Оскільки:
0
знав татарську мову
погодився прийняти мусульманську віру
був дуже чемним і ввічливим
9.Девлет-гірей погодився розшукати сестру Павлуся, аби:
0.4
хлопець залишився у нього служити
було знайдено Мустафу-агу
козацтво призупинило походи на татар
10.За словами гінця сестру Павлуся було знайдено:
0.4
тоді, коли її хотіли на судні вивезти до турецького баші
у татарських купців
в турецькому гаремі
11.Перебуваючи в полоні, Ганнусю було бито за те, що:
0.4
не виявляла бажання їхати до Девлет-гірея
намагалася співати українські пісні і в них прославляла козацтво
відмовлялася вчити татарську мову
12.Ганнуся розповіла хану, що його син перебував:
0.4
у лубенського полковника
у козацькому загоні
в монастирі
13.Чого не робив хлопець під час перебування у Девлет-гірея?
0.4
не їздив на коні
не стріляв з лука та рушниці
не читав татарські книжки
14.Татари подивилися на Павлуся люто, коли той дізнався про знайдення сестри, бо хлопець:
0.4
почав стрибати від радості
зняв шапку і перехрестився
гучно свиснув
15.Який художній засіб використав А. Чайковський, висловлюючись: «Павлусь скочив на коня, мов птах»?
0.4
метафору
порівняння
епітети
16.Зустрівшись із сестрою після тривалого розлучення, Павлусь називав її:
0.4
соловейком
перепілочкою
голубонькою
17.За наказом хана Ганнуся повинна була жити:
0.4
з Павлусем
в окремій кімнаті під наглядом охорони
в гаремі
18. «Хай буде прославлений Аллах!» — так звернувся мулла, вітаючи:
0.4
Мустафу-агу
падишаха
Девлет-гірея
19. Дворище Девлет-гірея було схожим на:
0.4
квітучий сад
оселю Сулеймана
райський куток
20.Чому татарську зиму Павлусь сприймав із здивуванням? Бо вона була:
0.4
морозяною і вітряною
дощовою і туманною
переважно теплою
21. Про яке народне свято згадує Павлусь під час перебування у Девлетгірея?
0.4
Вербну неділю
Святого Миколая
Різдво
22. Протягом якого терміну посланці татарського хана розшукували його сина?
0.4
до місяця
більше місяця
півмісяця
23.Для татарських посланців небезпечними були:
0.4
козаки
турки
харцизяки
24.Очікуючи посланців, Девлет-гірей розставив гінців від самого:
0.4
Бахчисарая
Перекопу
Царгорода
25.Кого з героїв твору стосується думка Павлуся: «Яке мені діло до нього! Добре, що живі; тепер хай і зараз здохне за ту кривду, яку нам заподіяв...»:
0.4
Харциза Карого
Мустафу-агу
Девлет-гірея
26.Намагаючись швидше повернутися додому, Павло розмірковував стосовно того, що небезпечно це робити взимку, бо:
0.4
серед степу багато вовків
могли підстрелити татари
не мав теплого одягу
27.Девлет-гірей поводився з хлопцем, як із:
0.4
вельмишановним гостем
сином
давно знайомим другом
28. Чого попросили брат з сестрою у татарського хана за свою правдиву розповідь про Мустафу-агу?
0.4
багато грошей
красивих коней
волі
29. Чому Павло вимушений був застосовувати хитрість перед ханом про те, що саме Ганнуся обізнана, як склалася доля Мустафи-аги в козацькому полоні?
0.4
бо боявся за своє життя
щоб він допоміг розшукати сестру
хотів більше часу перебувати у хана і насолоджуватися його прийомом
30.Що відповів Девлет-гірей на прохання Павлуся посприяти визволенню Остапа Швидкого у Сулеймана-ефенді?
0.4
«Ні, я цього не буду робити, бо твій земляк — ворог мого народу»
«Добре в тебе серце, хлопче! Цей невільник вернеться з тобою на Україну»
«Слід подумати над цією справою. Я вагаюся»
Ребека — це справжній лицар, хоча й жіночої статі. Згадаємо, приміром, її слова, звернені до злодія Буагільбера: «Перед тобою стояв вибір: пролити кров невинної жінки або ризикнути своїми земними вигодами й надіями». Сама Ребека зробила правильний вибір: ми можемо припустити, що вона була закохана в Айвенго, але, шануючи його почуття до Ровени, відмовилася від будь-яких зазіхань. На захисті Ребеки були сила волі, гострий розум, а до того ж їй вже доводилося боротися із небезпекою. Дівчина розуміла, що насправді загрожувало їй та представникам її народу. Можливо, саме тому вона обрала у житті шлях небезпечний, вирішивши присвятити себе служінню людям.
У передмові автор наголошує на тому, що сюжетна лінія Ребека — Айвенго була введена їм навмисно. Головним своїм завданням він вважав довести читачеві, що справжня доброчесність не завжди винагороджується.
Кожен з нас повинен навчитися стримувати свої бажання й пристраст за життям доводить, що самозречення та пожертва своїми пристрастями заради обов’язку рідко бувають винагороджені і що внутрішнє усвідомлення виконаних обов’язків дає людині істинну винагороду — душевний спокій, який ніхто не може ані відібрати, ані дати».
Г. Квітку-Основ'яненка називають першим українським повістярем, який у своїх творах звертався до тем із життя народу. У повістях Квітки-Основ'яненка — позитивні образи селян, їх людяність, моральна чистота, чесніть і працьовитість.
Одним з найвідоміших творів письменника є повість «Маруся». її персонажі, наділені душевним багатством, щирі у почуттях, викликають у мене симпатію.
Головна героїня твору — дівчина Маруся. Вона — втілення ідеалу досконалості. Зовні Маруся надзвичайна красуня: «Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, брівоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте»... . Прекрасна Маруся і душею: «О, там вже на все село була і красива, і розумна, і багата, і звичайна та ще к тому ж тиха, і смирна, і усякому покірна».
Ідеальній дівчині — ідеальна пара. Василь, її коханий, теж наділений красивою зовнішністю і благородним характером. Герої закохуються з першого погляду, не можуть жити одне без одного, узагалі, кохання їхнє теж ідеальне. І хоч почуття героїв змальовані дещо з перебільшенням, але саме це сентиментальне перебільшення хвилює нас найбільше й розчулює.
Хоча й було кохання Марусі та Василя ідеальним, проте не зазнали вони щастя. Тимчасова незгода Мару-синого батька на їхній шлюб, несподівана смерть Марусі, після якої Василь постригся в ченці та незабаром і сам помер, — усе це викликає співчуття до нещасної долі закоханих.
Персонажі повісті Квітки-Основ'яненка — прості люди, наділені прекрасними моральними якостями, які хвилюють нас своїми переживаннями та почуттями. Крім того, окрасою повісті є картини народного побуту — пісні, обряди весілля, сватання, заручин тощо.